Іван Гончар
Іван Гончар
Дата зникнення: 9 квітня 2022 року
Місце зникнення: кордон із Росією поблизу м. Новоазовськ, Донецька область
Початок російського вторгнення 24-річний Іван Гончар зустрів у Маріуполі — місті на узбережжі Азовського моря. Хлопець мав там успішний бізнес: був власником магазину брендового одягу та взуття.
Росія з перших днів повномасштабної війни почала обстрілювати Маріуполь, Іван разом зі своєю дівчиною та матір’ю ховалися в приватному будинку. Невдовзі туди прилетіла російська ракета, хлопець із рідними дивом вціліли. Вони перебралися у велике бомбосховище поруч із стадіоном “Азовсталь”. Там ховалися близько 150 містян. Утім 5 квітня 2022 року не витримало й бомбосховище: після влучання там почалася пожежа, приміщення наповнилося димом. Цивільні змушені були посеред ночі вийти назовні, тоді як окупанти не припиняли поливати місто вогнем.
Іван із родиною шукали сховку на березі моря. Там військові РФ скерували їх у бік кордону. Як розповідає брат Івана Ілля, дорогою до хлопця почали чіплятись чеченці, звинувачуючи його в приналежності до українських військових. “У нього тоді відросла борода і він має спортивну зовнішність, хоча він ніколи і ніде не служив”, — каже Ілля.
9 квітня Іван із мамою та дівчиною вирішили перетнути російський кордон, маючи намір через Росію, Грузію та Європу дістатися України. Але на кордоні Іван зник. Окремо від інших членів сім’ї його викликали до одного з кабінетів. Тоді рідні бачили хлопця востаннє.
Впродовж багатьох місяців про нього не було жодної звістки. Лише восени 2022-го Міноборони РФ підтвердило, що Івана Гончара затримали за протидію так званій спеціальній військовій операції. У лютому 2023 року звільнений із полону бранець повідомив, що Івана утримували в російському Таганрозі, а потім перевели в місто Каменськ-Шахтинський. За словами колишнього в’язня, з яким спілкувався Ілля, до полонених там застосовують психологічне та фізичне насильство. Зокрема, в Каменськ-Шахтинську на них натравлюють собак, кидають в них каміння та бʼють електрошокером.
