Send Lette
Квазіправова система

Квазіправова система на окупованих територіях: «суди» за зачиненими дверима та смертні вироки

Трьох іноземних громадян, військовослужбовців Збройних сил України, які потрапили у полон росіян, в окупованому Донецьку «засудили» до найвищої міри покарання — смертної кари. Це перший подібний «судовий процес» після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, але не перший з часу початку міжнародного збройного конфлікту в Україні 20 лютого 2014 року.

З 2014 року Росія намагається підкорити Україну та поширити на її територію свою юрисдикцію. Під час реалізації цього плану РФ впроваджувала свою правову систему на територію Криму. Однак, на відміну від окупованого півострову, на окремих частинах Донецької та Луганської областей РФ не визнає свій контроль, відтак послуговується створеною квазіправовою системою.

У 2021 році Медійна ініціатива за права людини розпочала вивчення цієї системи, принципів її функціонування та зв’язку з вищим військово-політичним керівництвом РФ.

Наші експерти аналізували створені Росією квазіоргани на прикладі окремих політично мотивованих кейсів. Вони про умисне позбавлення права на справедливе судочинство, що є серйозним порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, одночасно, Римського статуту Міжнародного кримінального суду. І мова не лише про індивідуальні порушення громадянських прав жертв політичних переслідувань (як цивільних, так і українських військовослужбовців), а й викриття вчинених РФ (її агентами) міжнародних злочинів проти інтересів міжнародної спільноти.

«Вирок» 28-річному Ейдену Асліну та 48-річному Шону Піннеру з Великобританії та Сааудуному Брахімому, громадянину Марокко — це наслідок безкарно становлення й існування незаконних й антигуманних за своєю суттю органів так званих «Л/ДНР», що перебувають під абсолютним контролем РФ.

«Функціонування цієї системи із зовнішніми ознаками судового процесу, продукує вчинення міжнародних злочинів. І це системне явище, а не індивідуальне. Раніше вона засуджувала українських військовослужбовців, захоплених у полон, до великих термінів ув’язнення, після чого вони потрапили у колонії для відбування покарання, а потім були передані для обміну. Засуджувала і тоді, і зараз за факт участі у збройному конфлікті, що прямо заборонено міжнародним гуманітарним правом (у військовополоненого є так званий бойовий імунітет) і вважається воєнним злочином», — говорить Андрій Яковлєв, адвокат об’єднання «Амбрела», експерт правозахисної організації Медійна ініціатива за права людини.

Він вважає, що Росія спеціально проводила «процес» на території окупованого Донецька, аби протестувати, як будуть у світі сприйматися подібні вироки, а також —

«РФ не наважилася “судити” громадян Великобританії у РФ, хоча не існує ніяких перепон при переміщенні з окупованих територій до РФ і навпаки. Можливо, суд відбувся у Донецьку, аби можна було згодом заявити, що він був не справжній, тобто мати шлях для відступу. Хоча це не нивілює того, що ми вже стали свідками вчинення воєнного злочина», — пояснює адвокат.

Окрім того, юрист зауважує, що оскільки іноземці входять до особового складу збройних сил, опинилися на контрольованій супротивником території, під його владою, то вони мають статус військовополонених та захист. А отже їх утримання регулюється третьою Женевською конвенцією.

Зокрема, за міжнародними гуманітарним правом у військовополоненого є так званий бойовий імунітет і тому військовополоненого заборонено судити лише за факт участі у збройному конфлікті. Військовополоненого можна піддавати суду а лише за вчинення воєнного злочину, якщо такий мав місце. Причому мова не про якісь абстрактні категорії, як то обстріл Маріуполя, а цілком конкретні кейси — наприклад, вбивство конкретного цивільного. Але й у цьому випадку військовополонені також мають права. Одне з них — право на справедливий суд. Приміром, мати кваліфікованого адвоката на свій вибір, вимагати виклику до суду свідків і, якщо він це вважає за необхідне, вдаватися до послуг компетентного перекладача.

У рамках згаданого проєкту МІПЛ «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» вдалося дослідити, яким чином відбувалися так звані судові процеси, зокрема, над військовополоненими на окупованих територіях.

Українських військовополонених російські проксі-формування обвинувачували за статтями «повалення конституційного ладу» та «посягання на територіальну цілісність», судили, виносили «вироки» та переводили до виправних закладів для «відбування» покарання. Зазвичай це були дуже швидкі процеси — одне-три засідання, інколи без залучення свідків та адвоката. Вони відбувалися у так званому верховному суді за зачиненими дверима: на них не допускалися ані представники родин підсудних, ані представники міжнародних організацій, представництва яких діяли на окупованих територіях. Імена та прізвища так званих слідчих, прокурорів та суддів часто залишалися невідомими, хоча серед них були й ті, хто 2014 року зрадили присязі. У результаті таких розглядів «судді» оголошували «вироки» — від 15 до 30 років ув’язнення. Також відомі випадки, коли так звана прокуратура вимагала для українських військовополонених смертної кари.

Нині практика таких «судових засідань», імовірно, продовжиться.

__________________

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольство Королівства Нідерландів У Києві.

 

 

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій