Send Lette
Квазіправова система

Квазітрибунал: які норми МГП порушує Росія, влаштовуючи показовий “суд” над захисниками Маріуполя

На сцені маріупольської філармонії, де колись звучала музика, монтують тюремну клітку – Росія та підконтрольні їй колаборанти готуються влаштувати тут «трибунал» над українськими військовополоненими.

Будівля філармонії в Маріуполі – чи не єдина культурна споруда, яка суттєво не постраждала від обстрілів після 24 лютого. Вікна та двері повилітали, проте стіни і дах вціліли. Дивовижно, але на філармонію, в якій ховалися кілька тисяч містян, російські літаки не скинули авіабомбу, як це зробили з драмтеатром.

Після захоплення міста росіяни взялися лагодити приміщення філармонії, де на сцені встановлюють залізні тюремні клітки.

«Нашу перлину, де відбувалися виключно культурні події, перетворюють на місце “вистави”, на судилище над нашими військовополоненими, яких, на жаль, дуже багато в тюрмах, які окупанти створили навколо Маріуполя», – повідомив міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

Він перший показав фото кліток.

Напередодні про «трибунал» над українськими військовополоненими, зокрема бійцями полку МВС «Азов», говорили російські політики і підконтрольні їм колаборанти.

«Окупаційна адміністрація всіляко анонсує майбутній судовий процес, дозволяючи проводити фотозйомку і поширення фотографій облаштування грат, – говорить Андрій Яковлєв, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ. – Демонстрація фотографій місця майбутнього «судового» процесу дає уявлення про його хід та результати. Не дарма процес починається з облаштування міцних грат, які покликані принизити українських полонених і продемонструвати презумпцію винуватості, вплинути на глядачів, як всередині Росії, так і за її межами».

Юрист звертає увагу на кілька основних моментів.

По-перше, цивілізований світ давно відмовився від використання грат у судових залах. Пов’язане це з тим, що суд відбувається над обвинуваченими, чия вина ще не доведена під час судового процесу, основою якого є забезпечення змагальності сторін обвинувачення і захисту. Клітки ж у суді демонструють упереджене ставлення до підсудного як до винуватої особи ще до того, як з’явиться вирок.

Фото: телеграм канал Маріупольської міської ради

По-друге, якщо обвинувачені перебувають у клітках, це навʼязує суду думку про те, який саме вирок від нього очікують. Тобто суддя в такому процесі від початку перебуває під тиском, а це визначає межі його рішення.

По-третє, в клітці обвинувачений одразу потрапляє в середовище приниження, позаяк судовий процес перетворюється у фейкове шоу, в якому судові процедури мають бутафорський характер, а глядачі наперед знають результат.

«Таке поводження з обвинуваченими заборонене ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Ці норми забороняють жорстоке поводження чи покарання людини, або таке, що принижує її гідність. Варто застерегти, що Росія відмовилася застосовувати Європейську конвенцію, але не відмовлялася від своїх зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права», – додає Яковлєв.

Намагання провести судовий процес демонструє відмову окупаційної російської влади від мінімальних стандартів гуманності, які закріплені в міжнародних договірних документах.

Фото: телеграм канал Маріупольської міської ради

Не можна назвати судом процес, де без перевірки аргументів сторін усі наперед знають остаточне рішення. Тому запланований «трибунал» у Маріуполі – це ніщо інше, як квазісудові процедури або фейкове правосуддя.

«Використання квазісудових процедур для встановлення військовополоненому покарання кримінального характеру, тобто тяжких покарань, є грубим порушенням Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, тобто законів та звичаїв війни. Це воєнний злочин. Тому що закони і звичаї війни забороняють позбавляти військовополоненого права на справедливий і звичайний суд», – говорить правник.

Він додає: цей квазісудовий процес здійснюється всупереч обов’язковим до застосування норм міжнародного гуманітарного права (законів і звичаїв війни), які забороняють засудження військовополоненого за участь у збройному конфлікті. Ця норма є звичаєвою нормою, вона наділяє комбатантів сторін конфлікту бойовим імунітетом. Засудження військових за участь у бойових діях заборонено. «Закони і звичаї війни забороняють негуманне поводження з військовополоненими, вони мають бути захищеними від актів насильства, залякування, образ і цікавості публіки».

 ***

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів У Києві.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій