Send Lette
Адвокація

“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

Тему розглянули на прикладі справи Дениса Куликовського, колишнього коменданта донецької тюрми-катівні “Ізоляція”, якого в січні цього року засудили до 15 років позбавлення волі. Під час розгляду справи люди, яким вдалося звільнитися з ув’язнення, розповідали, що Куликовський особисто брав участь у тортурах і віддавав накази катувати. 

За словами Ольги Решетилової, це один із небагатьох успішних кейсів притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності, де потерпілі відносно задоволені результатом. “Тривале правосуддя, на жаль, сприяє втраті мотивації потерпілих і їхньому розчаруванню в судовому процесі”, — зазначила вона.

У цьому контексті Решетилова розповіла присутнім про аналітичне дослідження правового становища, досвіду і мотивації потерпілих брати участь у справах щодо воєнних злочинів, яке нещодавно підготувала МІПЛ. З ним можна ознайомитися тут. 

Під час дискусії голова МІПЛ подякувала Норвегії та норвезькому уряду, які взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних заручників РФ. Вона зазначила, що практику переслідування українців на окупованих територіях Росія запровадила ще у 2014 році. В Криму та частинах Донецької і Луганської областей, які окуповані вже понад 10 років, викрадення тривають увесь цей час. Цю практику росіяни реалізують і на новоокупованих територіях. Під час відступу вони забирають в’язнів із собою, етапуючи їх все далі і далі в РФ.    

Ольга Решетилова пропонує створити в Осло центр зі звільнення цивільних українців, яких незаконно утримує Росія. Вона зазначила, що для цього є всі можливості:

“По-перше, Норвегія разом із Канадою взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних людей, захоплених Росією. По-друге, можна використовувати задокументовані дані в I-DOC. По-третє, в Осло є досвідчена команда Норвезького Гельсінського комітету. По-четверте, українські громадські організації можуть підтримувати цей центр і розробляти для норвезького та інших урядів стратегії звільнення цивільних”. 

Голова МІПЛ також підкреслила, що політика Російської Федерації з переслідування цивільних потребує глибшого вивчення: “Це не просто порушення міжнародного права, це демонстрація того, наскільки міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил і ніхто не може вплинути на те, щоб зупинити її злочини. Це небезпека для всіх країн, які рано чи пізно ризикують опинитися під загрозою вторгнення чи збройного конфлікту”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть звільненого військовополоненого за співпрацю з Росією: ще 100 справ наступного тижня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

25 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У суді про вбивство дитячого письменника Вакуленка вкотре оголосили перерву 

Слухання у справі про вбивство українського письменника Володимира Вакуленка, якого російські військові викрали під час окупації Ізюма, знову не відбулося. Засідання в Дзержинському райсуді Харкова 24 квітня тривало лише три з половиною хвилини через неявку захисників обвинувачених.

24 Квітня 2025

Військовополонені
94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі

Моніторинг незаконних судових справ щодо українських військовополонених, який веде Медійна ініціатива за права людини, демонструє, що окуповані суди засуджують бранців переважно за “вбивства”, у той час як суди в РФ виносять вироки щодо “тероризму”.

23 Квітня 2025

Більше публікацій