Send Lette
Адвокація

“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

Тему розглянули на прикладі справи Дениса Куликовського, колишнього коменданта донецької тюрми-катівні “Ізоляція”, якого в січні цього року засудили до 15 років позбавлення волі. Під час розгляду справи люди, яким вдалося звільнитися з ув’язнення, розповідали, що Куликовський особисто брав участь у тортурах і віддавав накази катувати. 

За словами Ольги Решетилової, це один із небагатьох успішних кейсів притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності, де потерпілі відносно задоволені результатом. “Тривале правосуддя, на жаль, сприяє втраті мотивації потерпілих і їхньому розчаруванню в судовому процесі”, — зазначила вона.

У цьому контексті Решетилова розповіла присутнім про аналітичне дослідження правового становища, досвіду і мотивації потерпілих брати участь у справах щодо воєнних злочинів, яке нещодавно підготувала МІПЛ. З ним можна ознайомитися тут. 

Під час дискусії голова МІПЛ подякувала Норвегії та норвезькому уряду, які взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних заручників РФ. Вона зазначила, що практику переслідування українців на окупованих територіях Росія запровадила ще у 2014 році. В Криму та частинах Донецької і Луганської областей, які окуповані вже понад 10 років, викрадення тривають увесь цей час. Цю практику росіяни реалізують і на новоокупованих територіях. Під час відступу вони забирають в’язнів із собою, етапуючи їх все далі і далі в РФ.    

Ольга Решетилова пропонує створити в Осло центр зі звільнення цивільних українців, яких незаконно утримує Росія. Вона зазначила, що для цього є всі можливості:

“По-перше, Норвегія разом із Канадою взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних людей, захоплених Росією. По-друге, можна використовувати задокументовані дані в I-DOC. По-третє, в Осло є досвідчена команда Норвезького Гельсінського комітету. По-четверте, українські громадські організації можуть підтримувати цей центр і розробляти для норвезького та інших урядів стратегії звільнення цивільних”. 

Голова МІПЛ також підкреслила, що політика Російської Федерації з переслідування цивільних потребує глибшого вивчення: “Це не просто порушення міжнародного права, це демонстрація того, наскільки міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил і ніхто не може вплинути на те, щоб зупинити її злочини. Це небезпека для всіх країн, які рано чи пізно ризикують опинитися під загрозою вторгнення чи збройного конфлікту”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
У Будапешті відкрилася виставка про українських цивільних, незаконно утримуваних Росією

У столиці Угорщини відкрилася виставка “Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань”, організована Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) у партнерстві з Державним самоврядуванням українців в Угорщині (ДСУУ). Вона присвячена одній з маловідомих гуманітарних проблем російської війни проти України — насильницьким зникненням та незаконному утриманню в тюрьмах РФ українських цивільних з окупованих територій. 

28 Березня 2025

Адвокація
Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича

Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.

28 Березня 2025

Адвокація
100 тисяч за поранення: як військовому отримати додаткові виплати

Додаткова винагорода — це виплата, яка є доповненням до основного грошового забезпечення військовослужбовця. Зокрема, на винагороду у розмірі 100 тисяч гривень можуть розраховувати військові, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане з захистом батьківщини. Однак є випадки, коли виплату не нараховують, а деякі поранені захисники навіть не знають про таку можливість. Розповідаємо, чому можуть не виплачувати кошти, які документи необхідно подати, аби оформити виплату, та від чого залежить її розмір. 

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Аналітика
Російські суди переслідують українських військових як терористів — аналітика

Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітику про те, як судова система Росії переслідує полонених українців. Документ ґрунтується на дослідженні понад 30 справ, які Росія порушила проти українських військових. Головний висновок полягає у тому, що кримінальне переслідування військовополонених — це широкомасштабна і системна урядова політика РФ.

31 Березня 2025

Більше публікацій