Send Lette
Адвокація

“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

Тему розглянули на прикладі справи Дениса Куликовського, колишнього коменданта донецької тюрми-катівні “Ізоляція”, якого в січні цього року засудили до 15 років позбавлення волі. Під час розгляду справи люди, яким вдалося звільнитися з ув’язнення, розповідали, що Куликовський особисто брав участь у тортурах і віддавав накази катувати. 

За словами Ольги Решетилової, це один із небагатьох успішних кейсів притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності, де потерпілі відносно задоволені результатом. “Тривале правосуддя, на жаль, сприяє втраті мотивації потерпілих і їхньому розчаруванню в судовому процесі”, — зазначила вона.

У цьому контексті Решетилова розповіла присутнім про аналітичне дослідження правового становища, досвіду і мотивації потерпілих брати участь у справах щодо воєнних злочинів, яке нещодавно підготувала МІПЛ. З ним можна ознайомитися тут. 

Під час дискусії голова МІПЛ подякувала Норвегії та норвезькому уряду, які взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних заручників РФ. Вона зазначила, що практику переслідування українців на окупованих територіях Росія запровадила ще у 2014 році. В Криму та частинах Донецької і Луганської областей, які окуповані вже понад 10 років, викрадення тривають увесь цей час. Цю практику росіяни реалізують і на новоокупованих територіях. Під час відступу вони забирають в’язнів із собою, етапуючи їх все далі і далі в РФ.    

Ольга Решетилова пропонує створити в Осло центр зі звільнення цивільних українців, яких незаконно утримує Росія. Вона зазначила, що для цього є всі можливості:

“По-перше, Норвегія разом із Канадою взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних людей, захоплених Росією. По-друге, можна використовувати задокументовані дані в I-DOC. По-третє, в Осло є досвідчена команда Норвезького Гельсінського комітету. По-четверте, українські громадські організації можуть підтримувати цей центр і розробляти для норвезького та інших урядів стратегії звільнення цивільних”. 

Голова МІПЛ також підкреслила, що політика Російської Федерації з переслідування цивільних потребує глибшого вивчення: “Це не просто порушення міжнародного права, це демонстрація того, наскільки міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил і ніхто не може вплинути на те, щоб зупинити її злочини. Це небезпека для всіх країн, які рано чи пізно ризикують опинитися під загрозою вторгнення чи збройного конфлікту”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Адвокація
Держава має визначити єдиний орган, куди звертатися українцям, якщо їхнього цивільного родича викрала і утримує Росія, — правозахисники

Держава не має “єдиного вікна”, куди родини цивільних українців, яких незаконно утримує РФ, можуть першочергово звернутися по допомогу. Система органів, які займаються цим питанням, дуже широка — наразі таких органів більше десяти. Крім того, реєстри обліку зниклих цивільних українців у цих органів різні та не мають єдиної кількості утримуваних людей.

25 Липня 2024

Адвокація
Потрібен режим тиші. Як тривають пошуки 16 зниклих моряків з катерів “Слов’янськ” та “Станіслав”

Навесні 2022 року через російські ракетні удари у Чорному морі затонули два українські військові катери — “Словʼянськ” і “Станіслав”. Частину моряків врятували. Однак доля ще 16-ти залишається невідомою.

24 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій