Send Lette
Адвокація

“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

Тему розглянули на прикладі справи Дениса Куликовського, колишнього коменданта донецької тюрми-катівні “Ізоляція”, якого в січні цього року засудили до 15 років позбавлення волі. Під час розгляду справи люди, яким вдалося звільнитися з ув’язнення, розповідали, що Куликовський особисто брав участь у тортурах і віддавав накази катувати. 

За словами Ольги Решетилової, це один із небагатьох успішних кейсів притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності, де потерпілі відносно задоволені результатом. “Тривале правосуддя, на жаль, сприяє втраті мотивації потерпілих і їхньому розчаруванню в судовому процесі”, — зазначила вона.

У цьому контексті Решетилова розповіла присутнім про аналітичне дослідження правового становища, досвіду і мотивації потерпілих брати участь у справах щодо воєнних злочинів, яке нещодавно підготувала МІПЛ. З ним можна ознайомитися тут. 

Під час дискусії голова МІПЛ подякувала Норвегії та норвезькому уряду, які взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних заручників РФ. Вона зазначила, що практику переслідування українців на окупованих територіях Росія запровадила ще у 2014 році. В Криму та частинах Донецької і Луганської областей, які окуповані вже понад 10 років, викрадення тривають увесь цей час. Цю практику росіяни реалізують і на новоокупованих територіях. Під час відступу вони забирають в’язнів із собою, етапуючи їх все далі і далі в РФ.    

Ольга Решетилова пропонує створити в Осло центр зі звільнення цивільних українців, яких незаконно утримує Росія. Вона зазначила, що для цього є всі можливості:

“По-перше, Норвегія разом із Канадою взяли на себе лідерство у питанні звільнення цивільних людей, захоплених Росією. По-друге, можна використовувати задокументовані дані в I-DOC. По-третє, в Осло є досвідчена команда Норвезького Гельсінського комітету. По-четверте, українські громадські організації можуть підтримувати цей центр і розробляти для норвезького та інших урядів стратегії звільнення цивільних”. 

Голова МІПЛ також підкреслила, що політика Російської Федерації з переслідування цивільних потребує глибшого вивчення: “Це не просто порушення міжнародного права, це демонстрація того, наскільки міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил і ніхто не може вплинути на те, щоб зупинити її злочини. Це небезпека для всіх країн, які рано чи пізно ризикують опинитися під загрозою вторгнення чи збройного конфлікту”.

Софія Краснікова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій