Send Lette
Війна і правосуддя

Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової

МКС зазначає, що має достатні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за воєнні злочини у вигляді незаконної депортації і переміщення дітей із окупованих територій України до Росії. Зазначається, що ці злочини вчинені на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 року.  

У цих же злочинах МКС підозрює Марію Львову-Бєлову — Уповноважену з прав дитини в Адміністрації президента Російської Федерації. На підставі клопотань прокуратури від 22 лютого 2023 року Палата досудового провадження МКС визнала достатніми підстави вважати, що Путін і Львова-Бєлова відповідальні за воєнні злочини депортації і переміщення українських дітей з окупованої території.

Експертка з міжнародного гуманітарного права Аліна Павлюк рішення МКС називає “сильним меседжем міжнародній спільноті”, що свідчить про готовність Міжнародного кримінального суду братися за ймовірних воєнних злочинців Росії найвищого рівня.

“Дуже цікаво, що до уваги взята справа стосовно дітей. Останні роки МКС уважно ставиться до захисту прав дітей в умовах війни і це пріоритет роботи офісу прокурора МКС”, — говорить Павлюк.  

Нагадаємо, що Марія Львова-Бєлова, яку хочуть арештувати разом із Путіним, заявила, що всиновила дитину з Маріуполя. На думку Павлюк, така публічність і толерування воєнного злочину з боку Росії стали сукупністю очевидних і взаємодоповнюючих доказів, які зіграли ключову роль у рішенні МКС.

Вона підкреслює, що реалізувати ордери на арешт Путіна можуть не лише країни, які ратифікували Римський статут, а й ті держави, що уклали з МКС договір про співпрацю. При цьому реалізація ордерів значною мірою залежатиме і від політичної ситуації всередині РФ.

“Можна згадати приклад колишнього президента Судану Омара аль-Башира. МКС видав ордер на його арешт, коли він ще був президентом. Але після зміни влади останні два роки ведуться переговори між МКС та новим урядом країни про видачу аль-Башира для кримінального процесу. Прогрес у цих переговорах нібито є”, — говорить Аліна Павлюк.

Механізмів заочно оскаржити або вплинути на зміну рішення МКС у Путіна та Львової-Бєлової немає. Вони можуть лише особисто з’явитися до суду та захищати себе там у юридичній площині.

Доповнено: Прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова заявила, що рішення Міжнародного кримінального суду для РФ “не мають жодного значення, зокрема з правового погляду”. За її словами, Росія не є учасником Римського статуту МКС і не несе за ним зобовʼязань: “З цим органом Росія не співпрацює, а можливі “рецепти” на арешт, що виходять із Міжнародного суду, будуть для нас юридично нікчемними”.

Карім Хан, головний прокурор Міжнародного кримінального суду:

“Інциденти, виявлені моїм Офісом, включають депортацію щонайменше сотень дітей, взятих із сиротинців та дитячих будинків. Ми стверджуємо, що багато з цих дітей були передані на усиновлення в Російську Федерацію. У РФ через президентські укази, видані президентом Путіним, було змінено законодавство, щоб пришвидшити надання російського громадянства українським дітям, полегшивши їх усиновлення російськими сім’ями.

Мій офіс стверджує, що ці дії демонструють намір назавжди вивезти цих дітей з їхньої власної країни. На час цих депортацій українські діти були особами, захищеними Четвертою Женевською конвенцією. Ми підкреслюємо, що більшість дій за цією схемою депортацій здійснені в контексті актів агресії, вчинених російськими військовими силами проти суверенітету та територіальної цілісності України, які почалися в 2014 році.

Ми повинні забезпечити притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за ймовірні злочини, і повернення дітей до їхніх сімей і громад. Ми не можемо дозволити, щоб з дітьми поводилися так, ніби вони були здобиччю війни”.

Публікацію підготовлено за підтримки Празького громадянського центру.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій