Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти
В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого Медійна ініціатива за права людини адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.
У ньому, зокрема, підкреслено, що свавільні затримання українців російською владою тривають з моменту анексії АР Крим у 2014 році та встановлення на території ОРДЛО підконтрольних РФ квазіутворень “ЛДНР”. У 2022-му Росія розширила цю практику на новоокуповані території України.
Автори звіту підкреслюють, що Росія незаконно затримала тисячі українських цивільних громадян, відрізавши їх від зовнішнього світу, у тому числі від спілкування з рідними. Дуже часто цивільні бранці зазнають тортур та інших знущань, у тому числі сексуального насильства. Також російська влада не забезпечує свавільно затриманих цивільних українців доступом до адвокатів і позбавляє їх права на справедливий суд.
Великий розділ звіту присвячений задокументованим фактам позасудих вбивств цивільних українців, яких Росія утримує у місцях несвободи. Експерти переконані, що це “серйозне порушення Міжнародного права прав людини і Міжнародного гуманітарного права і може становити воєнний злочин і злочин проти людяності”.
Підкреслено також, що практика затримання цивільних українців Росією є системною, свавільною, незаконною. Вона стала масовою і “має ознаки систематичного, послідовного, цілеспрямованого характеру дій, спрямованих спеціально на українських цивільних громадян”. Все це, зазначають члени місії, може становити воєнні злочини або злочини проти людяності.
Як зазначає Місія США при ОБСЄ, під час презентації звіту країнам-учасницям організації йшлося про те, що свавільні затримання не є поодинокими випадками, вони не обмежені кількома цивільними особами і за це не відповідають якісь окремі російські солдати. Натомість є обґрунтовані припущення, що свавільні затримання, переміщення, депортація, нелюдське поводження, катування і позасудові вбивства українських цивільних осіб Росією є її невід’ємною частиною стратегії війни. Одним із підтверджень цьому є те, що російська влада найперше полює на місцевих чиновників, учителів, правозахисників і журналістів. Тобто на авторитетних лідерів українських громад. Прибираючи їх, Росія вселяє страх у решту населення, усуває громадських активістів, які говорять правду, змушуючи решту мовчати.
Окрім закритого представлення звіту державам-учасницям ОБСЄ, розроблені його авторами рекомендації обговорили публічно. Захід відбувся у штаб-квартирі ОБСЄ в Гофбурзі у Відні. Долучитися до дискусії запросили і дві українські організації — МІПЛ і Крим SOS. Любов Смачило розповіла про роботу, яку щоденно виконують документатори та аналітики МІПЛ, аби зафіксувати злочини Росії. Водночас вона підкреслила, що міжнародна спільнота має бути готовою, що оприлюднення звіту — це не вирішення означених у ньому проблеми, це радше початок довгого шляху звільнення людей із місць незаконного утримання і подальшого притягнення винних до відповідальності.
Автори звіту погодилися з цим твердження, зауваживши, що шлях дійсно буде складним, адже Росія не відповідає на жодні запити і не реагує на зауваження і засудження її дій з боку міжнародної спільноти. Експерти також подякували українським громадським організаціям, які професійсно документують вчинені представниками РФ злочини і брали активну участь у наданні доказів та інформації для підготовки звіту. На спеціальну пошту, створену для цілей цього звіту, надійшло більше 80 листів із інформацією про злочини РФ проти цивільних українців, це значно більше, ніж під час написання попередніх звітів.
Нагадаємо, це вже четвертий звіт, підготовлений у рамках процедури Московського механізму. Перші два стосувалися загальної ситуації в Україні, третій — депортації дітей, і цей четвертий — цивільних.
Повний текст звіту читайте тут.
