Send Lette
Квазіправова система

Порушення Женевських конвенцій РФ до 24 лютого: затримання мешканця Донецька В’ячеслава Шаболди

До 24 лютого у Донецьку також затримували цивільних, звинувачували їх у диверсіях та шпигунстві на користь України. Деякі з них перебувають у слідчих ізоляторах понад три роки, без так званого суду. Один із них – В’ячеслав Шаболда. Його викрали з робочого місця в Донецьку 24 червня 2019 року співробітники так званого “міністерства державної безпеки” терористичної організації “ДНР”.

Спочатку рідним про затримання Шаболди не повідомили. Лише пізніше дружина змогла дізнатися, що до В’ячеслава застосували так званий “адміністративний арешт” терміном до 30 діб без оголошення підозри. Під час першого місяця, як говорить дружина Шаболда Ірина Момот, чоловіка почали катувати, погрожували розправою над дітьми. На той час В’ячеслав разом із дружиною виховували двох малолітніх дітей – дворічного сина та тримісячну доньку. Сімʼя чоловіка на момент його затримання і дотепер перебувають на підконтрольній Україні території.

Перші чотири місяці до В’ячеслава Шаболди не допускали адвоката, а рідним відмовляли повідомити про місце утримання.

За словами Момот, з 1 листопада 2019 року і дотепер В’ячеслав Шаболда перебуває в СІЗО Донецька. Весь цей час кореспонденція з чоловіком перебуваэ під забороною, раз на місяць через адвоката дозволяють передати передачі – харчі, ліки. Коли Ірина просила докласти до передачі фотографію дітей, яка зі зворотньої сторони мала підпис: “Любимо! Чекаємо”, фото повертали зі словами: “Кореспонденція не дозволена”.

Зараз уся комунікація з затриманим відбувається лише через адвоката. За його словами, Вʼячеслав Шаболда скаржиться, що після початку повномасштабного вторгнення Росії умови утримання в СІЗО Донецька значно погіршились. У камері перебуває 28 людей, місця дуже мало, тому вʼязні змушені спати по черзі.

12 вересня 2022 року відбулося перше судове засідання у “справі” В’ячеслава Шаболди. Проте адвокат не з’явився, тому засідання перенесли. Розгляд “справи” по суті почався лише 21 вересня, коли від часу затримання спливло понад три роки. Загалом, як зазначають ув’язнені, псевдосуди терористичної організації “ДНР” тільки тепер почали розглядати справи цивільних і військовослужбовців, яких затримали в 2019 році.

На першому засіданні Вʼячеславу Шаболді надали слово. Він розказав, як його катували, як вибивали зізнання. Однак на ці свідчення жодної реакції з боку “судді” чи “прокуратури” не було.

Після того, як 23−27 вересня на окупованих українських територіях Росія імітувала проведення “псевдореферендумів” щодо їх входження до складу РФ, так звані місцеві “судді” взяли паузу і поїхали на місяць до Російської Федерації для акредитації.

Ірина сподівається, що незабаром В’ячеслав вийде з ув’язнення. Декількох цивільних, яких затримали за тією ж статтею, що і її чоловіка (“шпіонаж”, ст. 321 окупаційного кримінального кодексу, окупанти відпустили під час обміну полоненими.

“Загалом ця справа демонструє серйозні порушення законів і звичаїв війни. Вона є свідченням вчинення воєнного злочину. Женевська конвенція І від 1949 року визначає основні правила поводження з цивільним населенням під час війни. За нормами Міжнародного гуманітарного права незаконне позбавлення цивільних осіб свободи заборонено”, – говорить Андрій Яковлєв, адвокат АО “Амбрела” і аналітик МІПЛ.

Він наголошує на тому, що закони і звичаї війни зобовʼязують у короткий строк звільнити затриманих осіб, щойно обставини, які виправдовують арешт, стали недійсними (див. частину 3 статті 2 Додаткового протоколу (Протоколу І) до женевських конвенцій. 

“У тих випадках, коли окупаційна сторона затримала цивільну особу та пред’явила їй обвинувачення кримінального характеру, як це мало місце з В’ячеславом Шаболдою, то такій особі має бути забезпечено право на судове оскарження арешту та право на перегляд підстав затримання. Тобто цивільна особа повинна мати базові гарантії справедливого суду, що дотримується загальновизнаних принципів судочинства, позбавлення яких є грубим порушенням Міжнародного гуманітарного права”, – додає Яковлєв.

Таким чином створена Російською Федерацією окупаційна адміністрація Донецька незаконно, в порушення норм Міжнародного гуманітарного права позбавила В’ячеслава Шаболду свободи і права на справедливий суд, що є серйозним (грубим) порушенням Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та становить воєнний злочин.

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів У Києві.

 

The project “The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools” is implemented by the Media Initiative for Human Rights with the financial support of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Kyiv.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій