Send Lette
Квазіправова система

Росіяни засудили до 6,5 років вʼязниці херсонського залізничника Олександра Керекешу

Керівника Херсонської дистанції колії № 15 Одеської залізниці звинуватили у диверсії. Перший рік він проведе у вʼязниці, решту 5,5 — у колонії суворого режиму. 

Близькі згадують, що на початку повномасштабного вторгнення Олександр Керекеша фактично жив на роботі. Як начальник він відповідав за залізничну колію на Херсонщині. Коли ж росіяни окупували обласний центр, розпустив підлеглих по домах.

— У нього квартира на краю міста, то ми з чоловіком і сином переїхали туди. Там було безпечніше, — згадує Вікторія, невістка Керекеши. — Жили вчотирьох. До тих пір, поки люди не стали покидати місто. Тоді вирішили, що теж виїжджатимемо. Олександра з собою теж кликали, але він категорично відмовився. Проти був, щоб і ми виїжджали, сподівався, що все от-от закінчиться. Зрештою ми поїхали до Одеси, а він лишився у своїй квартирі. 

Олександр Керекеша з родиною. Фото: сімейний архів

Викрали Олександра Керекешу 13 вересня 2022 року. Це сталося на очах у сусідів. Близькі згадують, що в липні деякі працівники дистанції колії почали співпрацювати з російською владою.

— Спочатку викрали начальника відділу кадрів, потім забрали водія, а 13 вересня прийшли по батька. Він був удома. Окупанти зламали замки, — переповідає невістка слова свідків.

За її інформацією, росіяни вигнали свекра на вулицю і, застосовуючи фізичну силу, посадили в машину. Чоловіка повезли у невідомому напрямку. За годину окупанти повернулися. Їх цікавив особистий автомобіль і речі власника квартири.

— З хати винесли все, навіть, вудочки, — розповідає Вікторія.

Херсонський ІТТ

Родичі, які залишились у Херсоні, почали шукати Керекешу. Знайшли в ізоляторі тимчасового тримання на вул. Теплоенергетиків, 3. Черговий заявив, що причини затримання не коментує, для цього порадив звернутися в окупаційну військову комендатуру. Там відповіли, що на Олександра Керекешу надійшло багато доносів. 

— Швидше за все, їх написали працівники, які перейшли працювати на бік росіян. У заявах вказувалося, що начальник під дулом автомату змушував робітників працювати на українську владу, — говорить Вікторія.

Камера у Херсонському ІТТ, де, ймовірно, могли катувати людей, 14 листопада 2022 року. Фото: Суспільне

В ізоляторі тимчасового тримання Олександр Керекеша був до 20 жовтня. Весь цей час двічі на тиждень рідні носили йому передачі. Згодом окупанти, тікаючи з правого берега Херсонщини на лівий, забрали Керекешу з собою. Близькі шукали його в Голій Пристані, Новій Каховці, Чаплинці. Зрештою знайшли в Каланчаку.

Каланчак — Чонгар

У квітні 2023 року близькі отримали лист від Олександра. Його передали хлопці, які були з чоловіком в одній камері і яких росіяни відпустили.

— Він написав, що дуже сумує за нами, що йому дуже важко, але він тримається. Написав: “Я все витримаю, адже після того, що пережив, не маю права не вижити. Головне — це свобода”. З того моменту час від часу у нас з’являлися якісь новини про батька, — розповідає подробиці Вікторія.

В ізоляторі Каланчака Олександра Керекешу тримали до серпня 2023 року. Та в один із днів, коли рідні передавали йому передачу, черговий відповів, що Олександра вивезли. Куди — близьким не повідомили. За два дні зʼясувалося, що чоловіка утримують у Чонгарі.

17 серпня 2023 року в російських пабліках з’явилося відео, у якому окупанти стверджували, що Олександра Керекешу тільки-но затримано на лівому березі Херсонщини у закинутому будинку. Рідні переконані, що це відео — постановочне:

— Окупанти показали затримання Олександра після того, як рік протримали його у полоні. Але це фейковий сюжет, — каже невістка Вікторія. — У російських новинах вийшла новина, що затримали залізничника, який перешкоджав постачанню зброї. Його звинуватили у шпигунстві, за що батькові загрожувало 20 років позбавлення волі.

Сюжет про затримання Олександра Керекеші

Восени 2023 року від Керекеши надійшов лист. Він написав знайомому. Зазначав, що йому важко і що з ним почала працювати ФСБ. До цього, поки майже рік сидів у Каланчаку, ефесбешники не втручалися. Однак із можливих причин — брак доказів, через що весь цей час росіяни ніяк не могли порушити проти Керекеши справу. Принаймні на цьому наполягають ті, хто сидів із Олександром в одній камері.

Вирок

Останній на сьогодні лист від чоловіка надійшов наприкінці травня цього року. Він адресований колезі, колишньому працівнику залізниці, одному з тих, хто в окупації свідчив проти Олександра Керекеши. 

— Можливо, цьому працівнику чи його родині погрожували і він вимушено розповів росіянам усе, що відбувалося в перші дні повномасштабного вторгнення, — міркує Вікторія.

У листі Олександр Керекеша, якому 63 роки, пише, що не тримає зла на колегу і просить його передати ліки та речі. З російських пабліків рідні дізналися, що Керекешу засудили до 6,5 років увʼязнення, що для його віку — надто великий термін.

Близькі Олександра звернулися по допомогу до адвокатки на окупованій території. Та виставила рахунок 50 тисяч рублів, але жодних гарантій, що зможе бачитися з підзахисним, не дала. Через це рідні відмовилися від її послуг.

— На початку червня ми звернулися з запитом до Червоного Хреста. Відповіді досі не отримали. Здоров’я батька значно погіршилося і треба зробити все, аби негайного його звільнити, — наголошує невістка Вікторія.

Нагадаємо, що на початок 2024 року в російському полоні перебували мінімум 922 жителі Херсонщини. Такі цифри наводить Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА.

Цей матеріал підготовлено за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Оксана Гунько, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Засуджені за вбивство “Мотороли”: що відомо про українців, яких Росія звинуватила у підриві командира батальйону проросійських сепаратистів

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок чотирьом українцям, яких звинувачують у замаху на так званого главу “ДНР” Олександра Захарченка та вбивстві командира батальйону проросійських сепаратистів Арсена Павлова, відомого за позивним “Моторола”.

19 Червня 2024

Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій