Send Lette
Насильницькі зникнення

“Розстріляти! Вона нам не потрібна”: історія затримання та звільнення заручниці ОРДЛО

“Розстріляти! Вона нам не потрібна”, – такі слова почула Марина Чуйкова з Горлівки в день свого затримання від представників незаконних збройних формувань “ДНР”.

19 березня 2018 року на контрольно-пропускному пункті “Майорськ” у жінки забрали паспорт і повідомили, що вона має чекати… Згодом без будь-яких пояснень наділи кайданки й натягнули  мішок на голову. Саджаючи її в машину, людям довкола оголосили – спіймали “зрадницю” й “шпигунку іноземної держави”.

Марина Чуйкова народилася і виросла в Горлівці. До початку військової агресії Росії працювала в рідному місті. Після окупації і збройного конфлікту її сини-студенти виїхали на підконтрольну Уряду України територію, а вона лишилась, аби доглядати за хворою 80-літньою мамою.

Чому відбулось затримання – жінка не розуміла. Ані дітям, ані мамі про “арешт” ніхто не повідомив. На першому ж допиті Марині сказали, що її розстріляють. “Словами не передати, що я тоді пережила… Спочатку плакала, потім себе заспокоювала: “Ну стрельнуть, потерпиш п’ять хвилин болю і все”, – згадує жінка.

30 днів представники НЗФ утримували жінку “на підвалі” так званого міністерства госбезопасності.

“У камері не було світла, замість ліжка – дошки, на яких лежав матрац “Укрзалізниці”, стояли дві пластикові 6-літрові пляшки для туалету, які страшенно смерділи. Повсюди сліди крові. На стінах різні написи: імена, прізвища, дати. Хтось просидів тут 30 днів, хтось 90… “Від стін також тхнуло. Згодом я зрозуміла, що це був запах жаху та адреналіну”,  – згадує Марина.

Колишня заручниця Ольга Політова: “Те, що я жінка, не мало жодного значення”

Аби жінка підписала всі заздалегідь підготовлені зізнання, на неї тиснули – кричали, били по голові, залякували й погрожували. Між “допитами” Марину виводили до іншого кабінету, де на її очах знущалися з незнайомого чоловіка, говорили, що з нею буде те саме. Декілька разів її саму вивозили “на розстріл” до лісу та спеціального гаражу. Від постійного нервового напруження у Марини зникав голос. А це ще більше дратувало наглядачів…

“За місяць мені призначили державного адвоката. Я подумала, що це справді адвокат, який буде мене захищати… Слідчий почав читати мою справу. Чую – хтось хропе… Це заснув мій адвокат. Я його ногою штовхнула, кажу: “Ти ж мене рятувати прийшов, повинен за мене заступатися”. А він мені: “У тебе така стаття, що тебе захищати ніхто не збирався…”, – згадує вона.

Протягом наступного року жінку утримували у донецькому СІЗО, нацьковуючи на неї кримінальних ув’язнених.

13 серпня 2019 року відбувся так званий “суд”. Перед цим слідчий попередив: “Скільки би тобі не дали, хоч 25 років, не кричати “Слава Україні!”. Мовчи, ти йдеш на обмін…”. Згодом до кількох заручників, яких разом привезли до суду, вийшла жінка, яка представилась суддею і повідомила, що зараз буде проходити суд у формальному пришвидшеному режимі. “По 20 хвилин на підсудного. Виглядало це як якась гра, шоу, ніби все не серйозно. Але терміни були жахливі – 12, 15, 18 років. Мені дали 11”, – уточнює Чуйкова.

Відбувати покарання Марину Чуйкову відправили до виправної колонії №127 міста Сніжне. 12-годинний робочий день шість днів на тиждень – жінка була змушена працювати на швейному виробництві, організованому начальницею колонії.

«Після півтора року ув’язнення вже не могла пересуватися самотужки» — 72-річна жінка про утримання в окупації

29 грудня 2019 року в рамках так званого великого обміну Марина Чуйкова нарешті вийшла на свободу. За час полону її хвора мати померла в окупованій Горлівці, так і не дочекавшись доньки… “Моя мама не дожила до мого звільнення рівно 40 днів”, – говорить вона.

Протягом усього цього часу саме сини Марини Чуйкової – Артур та Сава – вели справжню боротьбу за її визволення – писали в усі можливі інстанції, зверталися до міжнародних правозахисних організацій, брали участь у мітингах на підтримку заручників. Одного разу в СІЗО її викликав слідчий та сказав: “Передайте дітям, аби прибрали плакат з написом: “Путін, поверни нашу маму”. Тоді жінка не розуміла, про що той говорив. А вже після звільнення дізналась, що сини облаштували плакат з таким написом під російським консульством у Харкові.

Як дружина заручника ОРДО боролася за визволення чоловіка

Зараз пані Марина разом з синами живе у Харкові. Намагається знайти роботу. Гострою проблемою для родини залишається відсутність власного житла. “Кожен раз ми платимо оренду і боїмося, що наступного місяця нам скажуть: “Вибачте, квартира продана”. Та найголовніше, за словами жінки, що вона на свободі і поруч з нею діти. “Я бачу сонячне проміння не через решітку, а просто, дивлячись на небо, я можу доторкнутися до квітів, обійняти синів. Я намагаюся радіти тому, що в мене є”, – говорить Марина Чуйкова.

Ілюстрація – Анни Гаврилюк

***

Проєкт “Жіноче обличчя заручників Донбасу” реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kiew

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Особливо небезпечний пенсіонер і жінка, яка відмовилася вибачатися на камеру: нові переслідування українців в окупації і в Росії

Упродовж червня українців затримували і засуджували не тільки на окупованих територіях, але й в Росії.

15 Липня 2025

Насильницькі зникнення
В окупованому Мелітополі зник далекобійник: росіяни майже два роки кажуть, що нічого не знають 

Мелітополь — одне з багатьох міст, де окупаційна влада чинить системний тиск на цивільне населення. У місті поширені викрадення, насильство й практика доносів. Лише за перший рік окупації міста викрали майже тисячу людей. Один з них — далекобійник Василь Кривобороденко. Він зник у липні 2023-го. Дотепер невідомо, де його утримують росіяни.

14 Липня 2025

Насильницькі зникнення
ФСБ приховує місце утримання викраденого у Севастополі айтівця Сергія Гріщенкова

В окупованому Севастополі ФСБ викрала 58-річного Сергія Гріщенкова. Чоловіка звинувачують у співпраці з СБУ, вже понад два місяці він перебуває в СІЗО без жодного зв’язку з родиною. Рідні припускають, що Сергія затримали через проукраїнську позицію, яка в окупованому Криму вже стала синонімом слова “злочин”. Про те, що відбувається в Криму та долю батька МІПЛ розповіла його донька Дар’я Гріщенкова.

7 Липня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Чоловік із шизофренією мав закласти вибухівку на військовому об’єкті — його затримали і судять

Кількість судових справ проти людей, яких звинувачують у воєнних та інших злочинах, повʼязаних із війною, продовжує зростати. МІПЛ відстежує найцікавіші з них, наступного тижня — майже 80.

18 Липня 2025

Війна і правосуддя
МІПЛ після рішення ЄСПЛ пропонує порушити першу в Україні кримінальну справу за ознаками злочину проти людяності

16 липня у Києві відбулася панельна дискусія “Рішення ЄСПЛ у справі “Україна та Нідерланди проти Росії” і його значення для захисту прав потерпілих від російської агресії”. Захід організували Міністерство юстиції України та Центр прав людини ZMINA за підтримки Посольства Чехії в Україні. 

16 Липня 2025

Війна і правосуддя
Через неповагу до суду обвинуваченого в замаху на голову Харківської ОВА видалили з зали до кінця процесу

На засіданні 15 липня суд постановив видалити обвинуваченого Олександра Голуба на весь час процесу через неповагу до суду. Йому інкримінують кілька злочинів, скоєних за вказівкою ФСБ.

16 Липня 2025

Більше публікацій