Send Lette
Квазіправова система

Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали зі зброєю розганяти проукраїнські мітинги, викрадати місцевих жителів, утримувати їх у заручниках. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

З 26 лютого 2022 року Мелітополь тимчасово окупований російськими військами. Ілюстративне фото

Ця історія трапилася 12 травня 2023 року. Костянтин вийшов із дому і більше не повернувся. Натомість у його квартиру прийшли троє людей у цивільному одязі та в балаклавах. У цей час вдома була мама Костянтина. Непрохані гості не назвалися, не показали посвідчень. Натомість обшукали квартиру, забрали всі документи, ключі від машини і дачі. Кілька годин вони допитували жінку, змусили її писати біографії усіх членів родини, а потім тримали в окупаційній комендатурі. Їй заявили, що сина затримали за “порушення режиму” та відпустять, щойно розберуться в ситуації. Проте додому Костянтин не повернувся.

Костянтин Зіновкін зник 12 травня 2023 року в Мелітополі. Фото: сімейний архів

Приазовське і Чонгар. Де утримують Костянтина Зіновкіна?

Упродовж місяця родина не знала, де він перебуває. Його мама та сестра регулярно ходили до окупантів, щоб дізнатися бодай-яку інформацію. Ті відповідали, що Костянтина у них немає і проганяли їх. Згодом додому до Зіновкіних знову прийшли з обшуком: двоє незнайомців, які назвалися слідчими, та “поняті”. “Слідчі” заявили, що Костянтина затримала ФСБ і він нібито зізнався в тому, що хотів підірвати людину. Його дружина Люсьєна Зіновкіна називає такі звинувачення дикістю:

— Щоб ви розуміли, ми не їмо м’яса багато років, тому що не хочемо, щоб через нас тварини страждали. Підірвати людину — це дуже дико та не схоже на нього.

Костянтин Зіновкін разом із дружиною Люсьєною. Фото: сімейний архів

“Слідчі” заявили, що Костянтин перебуває у відділку поліції селища Приазовське неподалік Мелітополя. Його мама тричі туди з’їздила, щоб передати одяг і їжу, а 26 липня окупанти заявили, що перевозять чоловіка в СІЗО № 2 у Чонгарі Херсонської області. З цього приводу Люсьєна Зіновкіна надсилала запити до окупантів у Криму, “ДНР”, “ЛНР”, російської омбудсменки Тетяни Москалькової, але вони її ігнорували. Так звана уповноважена з прав людини в Криму пообіцяла скерувати звернення до уповноважених органів. У серпні 2023-го дружина Костянтина отримала відповідь від псевдопрокуратури Мелітополя про те, що її чоловіка звинувачують у тероризмі та підготовці до скоєння злочину, а утримують його в СІЗО № 2 у Чонгарі. Відтоді мама чоловіка щомісяця їздить туди з передачами. Також є змога листуватись, утім кілька місяців родина листів не отримувала — виявилося, що поштарка залишала їх у спільній скриньці на вулиці.

У червні 2023 року Кримська правозахисна група повідомила, що в селі Чонгар Генічеського району Херсонської області окупанти відкрили неофіційний слідчий ізолятор. Фото: Меджліс кримськотатарського народу

— Найстрашніше в цій ситуації те, що Костя щоразу, коли писав лист, щось питав, розповідав, просив, а мама цього не передавала. Він щоразу писав листи й розумів, що мама їх не отримує, — розповідає Люсьєна.

У листуванні не можна розповідати про умови утримання, проте від іншого цивільного, якого росіяни утримували в Чонгарі та звільнили, Люсьєна дізналася, що заручників не виводять на вулицю, в камерах цілодобове спостереження, усамітнитися можна лише у вбиральні. Також загарбники застосовують до українців тортури.

— У людини є вибір: робити те, чого вони вимагають, або померти. Костя обрав варіант жити, — говорить дружина.

Судилища і сюжет у передачі Кісєльова

Окупанти 30 травня розпочали “кримінальне провадження” проти Костянтина. Відтоді щотри місяці його привозять до Мелітополя та продовжують запобіжний захід. Утім родина Зіновкіних не знає ані деталей засідань, ні прізвищ так званих судді та прокурора. Костянтин у листах пише, що його має судити військовий суд, хоча чоловік — цивільний. Останнє засідання відбулося 25 січня, але чим воно завершилося, невідомо.

Під час одного з засідань мама Костянтина вперше з моменту викрадення сина зустрілась із сином наживо. До цього родина його бачила лише в програмі російського пропагандиста Дмітрія Кісєльова. У жовтневому випуску “Вєстєй нєдєлі” росіяни називають Костянтина “нездоровою людиною, якій навіяли все що тільки можна”, адже він навіть у заручниках в РФ стверджує, що Росія окупувала Донецьк і Луганськ, а західну зброю, надану Україні, називає партнерською допомогою.

Костянтин Зіновкін у пропагандистському сюжеті “Вєстєй нєдєлі”. Фото: скрин із відео

— Костя тримається, видно, що його не зламали, не дивлячись ні на що. Він до сих пір продовжує тримати проукраїнську позицію, — говорить Люсьєн Зіновкіна.

З моменту останнього “судового” засідання російський адвокат, якого окупанти призначили Костянтину Зіновкіну, ігнорує всі повідомлення його дружини.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Марина Кулініч, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Квазіправова система
Судять за “тероризм”: хто з азовців на лаві підсудних і чому процес позбавлений юридичної логіки

У російському Ростові-на-Дону відбулося перше засідання у справі про “причетність до терористичної організації” та “участі в акціях з повалення російської влади в Донецькій області”. Судять 24 громадян України. Всі вони діючі або колишні військовослужбовці полку “Азов” Національної гвардії України.

16 Червня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування дронів по Сумах, воєнні злочини та Паша “Мерседес”: 44 справи щодо війни за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій