Send Lette
У медіа

Тетяна Катриченко: Червоний Хрест та інші міжнародні організації пасивні. В Росії вони могли би ходити на суди над полоненими українцями, але не роблять цього

У російському Ростові-на-Дону триває так званий суд над українськими військовополоненими, здебільшого азовцями. Їм інкримінують насильницьке захоплення влади. На лаві підсудних 24 українських військових, серед яких вісім жінок, які працювали кухарями в “Азові”. Росіяни хочуть засудити їх до довічного ув’язнення. 

Тетяна Катриченко, координаторка Медійної ініціативи за права людини, яка стежить за цим процесом, говорить про пасивність міжнародних організацій і тих держав, які підтримують Україну. Про це вона заявила в етері Українського радіо.

Стосовно впливу міжнародних організацій на так звані суди, які росіяни влаштовують над нашими захисниками, говорити дуже складно. З одного боку, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) єдиний, хто під час збройного конфлікту має мандат відвідувати військовополонених по обидві сторони. Але якщо Україна допускає представників МКЧХ до місць утримання полонених громадян Російської Федерації, то РФ зазвичай не допускає.

На нашу думку, комітет недостатньо наполегливий у спробах потрапити в місця утримання. У бесідах із родичами військових і на зустрічах із громадськими організаціями представники Міжнародного комітету Червоного Хреста весь час зазначають про свою нейтральність і що вони постійно шукають можливості працювати як на окупованих територіях, так і на території РФ.

Нещодавно наша організація склала списки важкопоранених військовополонених і передала їх через європейських депутатів до МКЧХ, який напряму нас не чує. Не чує, бо весь час посилається на конфіденційність, на те, що має працювати тільки за запитами родин.

Зараз ми говоримо про масові суди, які Російська Федерація розпочала на своїй території, зокрема в ростовському суді, а також на окупованих територіях. Переважна більшість із тих, кого судять, представники полку “Азов”, 36 бригади морської піхоти, 24 бригади та інших підрозділів. На такі судові засідання могли би приходити представники міжнародних організацій, Міжнародного комітету Червоного Хреста, місії ООН з прав людини, ОБСЄ тощо. 

Більше того, на території РФ у суди могли би приходити представники дипломатичних місій іноземних держав, бо ці судові засідання відкриті. Для порівняння, судові засідання в Москві щодо цивільних громадян, яких звинувачують у тероризмі, закриті, тих, кого там судять, побачити неможливо, лише якщо в коридорі пощастить. Натомість у ростовському суді процес відкритий. Тобто міжнародні організації і дипломати могли би відвідувати його. Але тут усе залежить від бажання. Наразі ми не бачимо відповідної реакції на цю справу”.

Повний запис етеру дивіться за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
У медіа
Гібридна війна на Донбасі: експерти обговорили, як Росія готувалася до повномасштабного вторгнення

Для мільйонів українців з Донецької та Луганської областей війна розпочалася десять років тому. Що пережили цивільні та військовополонені у місцях несвободи на окупованих територіях, як проводиться розслідування цих випадків, які можливості та механізми має Україна для доведення вчинення Росією злочину агресії та інших воєнних злочинів ще до початку повномасштабного вторгнення?

21 Лютого 2024

У медіа
Ольга Решетилова: “Мене засмучує нерозуміння журналістською спільнотою суті правосуддя”

Кількість справ щодо воєнних злочинів в Україні є безпрецедентним викликом для національних та міжнародних ЗМІ. Ольга Решетилова, голова МІПЛ, в інтерв'ю Інституту висвітлення війни та миру розповідає про те, що заважає журналістам якісно висвітлювати такі судові процеси і чому належне інформування про суди щодо воєнних злочинів забезпечує право суспільства на правду.

2 Листопада 2023

Ольга Решетилова: важливо пам’ятати, що ми всі по один бік барикад, а лють спрямовувати на здобуття перемоги

Одним із найважливіших досвідів повномасштабної війни стало те, як українське громадянське суспільство вчиться взаємодіяти, а коли необхідно […]

25 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Києві судитимуть затриманого очільника окупаційної поліції Нової Каховки. І ще 101 справа наприкінці квітня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

19 Квітня 2025

Війна і правосуддя
У справі митрополита УПЦ МП додивилися відео обшуку: вилучили російську книгу і комп’ютер

Соснівський районний суд завершив досліджувати відео обшуку вдома у Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита УПЦ МП з Черкас. Церковника звинувачують у виправданні агресії Росії та порушенні рівноправності через віросповідання. Він відкидає провину, справу називає сфабрикованою. Раніше МІПЛ розповідала, як триває судовий процес та про докази у справі. Продовження — у репортажі з Черкас.  

18 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Локальність і формалізм: правозахисники проаналізували вироки воєнним злочинцям за лютий і березень

Упродовж лютого — березня українські суди винесли ще 14 вироків у справах щодо воєнних злочинів, які російські військові та їхні прибічники вчинили на півночі та півдні України під час окупації. Ці справи, зокрема, стосувалися депортації, катувань, вбивств і незаконного затримання цивільних.

17 Квітня 2025

Більше публікацій