Квазіправова система

Затримана за активність у соцмережах, звільнена без “вироку” суду

Понад три роки в окупованому Донецьку в ув’язненні провела волонтерка з Новоазовська Людмила Гусейнова. Її вдалося звільнити 17 жовтня 2022 року в рамках обміну 108 жінок.

Причиною затримання стала волонтерська діяльність, проукраїнська позиція (тривалий час над її будинком в Новоазовську висів синьо-жовтий прапор), а також активність у соцмеражах. За словами Людмили, в її “справі” фігурувало 50 епізодів зі сторінки в Facebook, де вона щось лайкала впродовж 2014-2019 років. За “законодавством” окупантів це підпадало під екстремізм, невизнання влади та шпіонаж.

Людмила була не єдина жінка, яку останнім часом утримували на окупованих територіях за користування соціальними мережами та схвалення дописів на підтримку України. З Гусейновою в камері перебувала Ольга, яку затримали навіть не через дописи, а лише через лайки. ЇЇ “справу” засекретили через те, що вона мала підписку на сторінку Станіслава Асєєва, журналіста, колишнього цивільного заручника.

Після окупації окремих районів Донецької області та рідного Новоазовська Людмила Гусейнова впродовж п’яти років опікувалася дітьми з інтернату, які фактично жили на лінії фронту. На підконтрольній Україні території вона збирали дитячий одяг і взуття, купували шкільне приладдя, вітаміни, цукерки, книги. Усі ці речі жінка разом із чоловіком Дмитром Пархоменком відвозили в сільську школу села Приморське Донецької області.

У день затримання, 9 жовтня, Людмила йшла на роботу – вона працювала інженером з техніки безпеки на птахофермі у Новоазовську. Перед нею пригальмувала машина, з якої вискочили озброєні люди у військовій формі, вирвали в неї з рук сумку та натягнули поліетиленовий пакет на голову. Представники так званого “міністерства державної безпеки” звинуватили Людмилу Гусейнову в шпигунстві та зраді батьківщин”. 

Після затримання чоловік намагався з’ясувати, що сталося, де перебуває його дружина, приходив у місцевий відділ «міліції», аби написати заяву про зникнення. “Спочатку ніяких заяв не приймала ані “міліція”, ані “прокуратура”. “Чого прийшли? Ви ж знаєте, що “мгб” забрало”, – ось так відповідали, розповідав раніше МІПЛ Дмитро Пархоменко.

Пізніше довідався, що жінку кинули до сумнозвісної катівні “Ізоляція” – колишній культурний центр у Донецьку, який після окупації переобладнали у в’язницю. Людмила дуже боялася, аби разом з нею не ув’язнили її рідних чи знайомих: “Там беруть сім’ями, так легше тиснути, вибивати зізнання”. Вільного доступу адвокат до неї не мав, вони могли зустрітися тільки у слідчого, коли той викликав на допит.

Про своє перебування в “Ізоляції” жінка згадує із жахом – всі камери перебували під відеонаглядом 24/7, цілодобово чути крики, як катували військовослужбовців і цивільних. Коли вивозили до слідчого – обов’язково одягали пакет на голову. Навіть на прогулянку ув’язнені виходили тільки з пакетом на голові та під постійне штовхання ногами з боку наглядачів, останні були тільки чоловіки. В “Ізоляції” деяких ув’язнених змушували працювати. Людмила пригадує, як у холодному листопаді людей вивезли на сільськогосподарське поле та наказали руками виривати моркву з ледь не мерзлої землі: “А нам в камеру закинули мішок із цією морквою, щоб ми її помили, почистили і натерли. Дали один тупий ніж і терку, в нас руки були до крові в цій моркві”. 

В “Ізоляції” Людмила Гусейнова пробула 50 днів. Весь цей час вона не мала жодного зв’язку з рідними. “Щось дізнаватися про неї почали, коли Людмилу перевели у СІЗО, але до неї доступа не було. Побачення заборонялись, адвокат із нею зустрічався, але з рідною сестрою бачитись не дозволяли”, – пригадує чоловік Гусейнової.

Коли Людмилу перевели в донецьке СІЗО, то її, політичну затриману, посадили зі справжніми злочинцями – жінками-рецидивістками. “Була в камері з 20 жінками, з яких вісім сиділи за вбивство, а 8 – за торгівлю наркотиками. Ситуації були різні: конфлікти, бійки”, – говорить Людмила Гусейнова після свого звільнення.

За три роки ув’язнення Людмилі Гусейновій місцеві “суди” так і не винесли так званий вирок. Колишня бранка говорить, що існує міф, що на обмін можуть піти тільки “засуджені” – тому деякі ладні за вимогою “адвокатів” платити кошти не за звільнення, а за закінчення “судового розгляду”. “Ми розуміємо, що це лише спроби отримати з затриманих гроші”, – додає вона.

“Маємо типічну ситуації, коли створені окупаційною адміністрацією органи без законних підстав позбавляють цивільну особу свободи. Здається, вказані органи умисно позбавляють арештованих цивільних за політично мотивованими обвинуваченнями права на справедливий суд”, – говорить Андрій Яковлєв, адвокат АО “Амбрела” і аналітик МІПЛ.

Інакше важко виправдати тривале позбавлення свободи в нелюдських умовах і відсутність права на справедливий суд.

“Міжнародне гуманітарне право, зокрема  частина 3 статті 2 Додаткового протоколу (Протоколу І) до Женевських конвенцій зобовʼязують у короткий строк звільнити затриманих осіб, щойно обставини, які виправдовують арешт, стали недійсними. Ця норма була порушена, більш того, позбавлення Людмили Гусейнової свободи було зумовлено відсутністю ефективного права на захист, позаяк система правосуддя не надавала жодних гарантій на звільнення, – продовжує він. – Позбавлення права на справедливий і звичайний суд поряд із незаконним позбавленням свободи є грубими порушеннями Женевської конвенція ІV від 1949 року та Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, відповідно, є воєнними злочинами”.

За словами адвоката, Російська Федерація в порушення норм Міжнародного гуманітарного права позбавила Людмилу Гусейнову як свободи, так і права на справедливий суд, що має кваліфікуватися як вчинення воєнних злочинів.

———–—— 

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів У Києві.

The project “The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools” is implemented by the Media Initiative for Human Rights with the financial support of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Kyiv.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
Території зла. Як діє квазіправова система на окупованих РФ територіях

22 грудня Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітичний звіт «Квазіправова система на окупованих територіях: впровадження та […]

23 Грудня 2022

Квазіправова система
Порушення Женевських конвенцій РФ до 24 лютого: затримання мешканця Донецька В’ячеслава Шаболди

До 24 лютого у Донецьку також затримували цивільних, звинувачували їх у диверсіях та шпигунстві на користь України. […]

29 Листопада 2022

Квазіправова система
Затримання після псевдореферендума: на Херсонщині викрадають за відмову голосувати

Зникають не тільки ті, хто не захотів голосувати під час «референдумів», організованих на окупованих Росією територіях Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей, а й ті, хто чинив спротив його проведенню. Цивільних утримують у полоні або депортують.

21 Жовтня 2022

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Інші воєнні злочини
Етнічні шведи, німці та бойки Зміївки: від радянських репресій до російської окупації

Була субота, 30 квітня. Того дня Микола Курівчак, староста села Зміївка, що на Херсонщині, збирався їхати до […]

7 Лютого 2023

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово: росіяни вивезли цивільних заручників до московського СІЗО

Цивільних заручників із Херсона перемістили в СІЗО Лефортово у Москві. Їх утримання там не підтверджено Міжнародним комітетом Червоного Хреста, правозахисники не мають можливості перевірити їх стан та умови утримання.

3 Лютого 2023

Війна і правосуддя
МІПЛ і герої розслідувань організації на заході ОБСЄ у Відні: про злочини росіян на Херсонщині та механізми вирішення гуманітарних питань

Делегації ОБСЄ від України, ЄС та США спільно з Медійною ініціативою за права людини 1 лютого провели захід у Відні, присвячений воєнним злочинам РФ під час окупації Херсонщини. На заході виступили мешканці регіону, які постраждали від дій російських окупантів

2 Лютого 2023

Більше публікацій