Send Lette
Квазіправова система

Затримана за активність у соцмережах, звільнена без “вироку” суду

Понад три роки в окупованому Донецьку в ув’язненні провела волонтерка з Новоазовська Людмила Гусейнова. Її вдалося звільнити 17 жовтня 2022 року в рамках обміну 108 жінок.

Причиною затримання стала волонтерська діяльність, проукраїнська позиція (тривалий час над її будинком в Новоазовську висів синьо-жовтий прапор), а також активність у соцмеражах. За словами Людмили, в її “справі” фігурувало 50 епізодів зі сторінки в Facebook, де вона щось лайкала впродовж 2014-2019 років. За “законодавством” окупантів це підпадало під екстремізм, невизнання влади та шпіонаж.

Людмила була не єдина жінка, яку останнім часом утримували на окупованих територіях за користування соціальними мережами та схвалення дописів на підтримку України. З Гусейновою в камері перебувала Ольга, яку затримали навіть не через дописи, а лише через лайки. ЇЇ “справу” засекретили через те, що вона мала підписку на сторінку Станіслава Асєєва, журналіста, колишнього цивільного заручника.

Після окупації окремих районів Донецької області та рідного Новоазовська Людмила Гусейнова впродовж п’яти років опікувалася дітьми з інтернату, які фактично жили на лінії фронту. На підконтрольній Україні території вона збирали дитячий одяг і взуття, купували шкільне приладдя, вітаміни, цукерки, книги. Усі ці речі жінка разом із чоловіком Дмитром Пархоменком відвозили в сільську школу села Приморське Донецької області.

У день затримання, 9 жовтня, Людмила йшла на роботу – вона працювала інженером з техніки безпеки на птахофермі у Новоазовську. Перед нею пригальмувала машина, з якої вискочили озброєні люди у військовій формі, вирвали в неї з рук сумку та натягнули поліетиленовий пакет на голову. Представники так званого “міністерства державної безпеки” звинуватили Людмилу Гусейнову в шпигунстві та зраді батьківщин”. 

Після затримання чоловік намагався з’ясувати, що сталося, де перебуває його дружина, приходив у місцевий відділ «міліції», аби написати заяву про зникнення. “Спочатку ніяких заяв не приймала ані “міліція”, ані “прокуратура”. “Чого прийшли? Ви ж знаєте, що “мгб” забрало”, – ось так відповідали, розповідав раніше МІПЛ Дмитро Пархоменко.

Пізніше довідався, що жінку кинули до сумнозвісної катівні “Ізоляція” – колишній культурний центр у Донецьку, який після окупації переобладнали у в’язницю. Людмила дуже боялася, аби разом з нею не ув’язнили її рідних чи знайомих: “Там беруть сім’ями, так легше тиснути, вибивати зізнання”. Вільного доступу адвокат до неї не мав, вони могли зустрітися тільки у слідчого, коли той викликав на допит.

Про своє перебування в “Ізоляції” жінка згадує із жахом – всі камери перебували під відеонаглядом 24/7, цілодобово чути крики, як катували військовослужбовців і цивільних. Коли вивозили до слідчого – обов’язково одягали пакет на голову. Навіть на прогулянку ув’язнені виходили тільки з пакетом на голові та під постійне штовхання ногами з боку наглядачів, останні були тільки чоловіки. В “Ізоляції” деяких ув’язнених змушували працювати. Людмила пригадує, як у холодному листопаді людей вивезли на сільськогосподарське поле та наказали руками виривати моркву з ледь не мерзлої землі: “А нам в камеру закинули мішок із цією морквою, щоб ми її помили, почистили і натерли. Дали один тупий ніж і терку, в нас руки були до крові в цій моркві”. 

В “Ізоляції” Людмила Гусейнова пробула 50 днів. Весь цей час вона не мала жодного зв’язку з рідними. “Щось дізнаватися про неї почали, коли Людмилу перевели у СІЗО, але до неї доступа не було. Побачення заборонялись, адвокат із нею зустрічався, але з рідною сестрою бачитись не дозволяли”, – пригадує чоловік Гусейнової.

Коли Людмилу перевели в донецьке СІЗО, то її, політичну затриману, посадили зі справжніми злочинцями – жінками-рецидивістками. “Була в камері з 20 жінками, з яких вісім сиділи за вбивство, а 8 – за торгівлю наркотиками. Ситуації були різні: конфлікти, бійки”, – говорить Людмила Гусейнова після свого звільнення.

За три роки ув’язнення Людмилі Гусейновій місцеві “суди” так і не винесли так званий вирок. Колишня бранка говорить, що існує міф, що на обмін можуть піти тільки “засуджені” – тому деякі ладні за вимогою “адвокатів” платити кошти не за звільнення, а за закінчення “судового розгляду”. “Ми розуміємо, що це лише спроби отримати з затриманих гроші”, – додає вона.

“Маємо типічну ситуації, коли створені окупаційною адміністрацією органи без законних підстав позбавляють цивільну особу свободи. Здається, вказані органи умисно позбавляють арештованих цивільних за політично мотивованими обвинуваченнями права на справедливий суд”, – говорить Андрій Яковлєв, адвокат АО “Амбрела” і аналітик МІПЛ.

Інакше важко виправдати тривале позбавлення свободи в нелюдських умовах і відсутність права на справедливий суд.

“Міжнародне гуманітарне право, зокрема  частина 3 статті 2 Додаткового протоколу (Протоколу І) до Женевських конвенцій зобовʼязують у короткий строк звільнити затриманих осіб, щойно обставини, які виправдовують арешт, стали недійсними. Ця норма була порушена, більш того, позбавлення Людмили Гусейнової свободи було зумовлено відсутністю ефективного права на захист, позаяк система правосуддя не надавала жодних гарантій на звільнення, – продовжує він. – Позбавлення права на справедливий і звичайний суд поряд із незаконним позбавленням свободи є грубими порушеннями Женевської конвенція ІV від 1949 року та Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, відповідно, є воєнними злочинами”.

За словами адвоката, Російська Федерація в порушення норм Міжнародного гуманітарного права позбавила Людмилу Гусейнову як свободи, так і права на справедливий суд, що має кваліфікуватися як вчинення воєнних злочинів.

———–—— 

Проєкт «Квазіправова система на окупованому Донбасі: боротьба з безкарністю правовими та адвокатськими інструментами» (“The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools”) реалізується Медійною ініціативою за права людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів У Києві.

The project “The quasi legal system in the occupied Donbas: combating impunity by legal and advocacy tools” is implemented by the Media Initiative for Human Rights with the financial support of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Kyiv.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій