Send Lette
Без категорії

Зібрати свідчення для Генасамблеї ООН: очільниця МЗС Німеччини зустрілася з колишніми заручниками Росії

11 вересня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у Києві зустрілась з колишніми цивільними заручниками РФ, а також рідними тих, кого Росія викрала на окупованих територіях та утримує досі. Зустріч відбулася з ініціативи Посольства Німеччини в Україні та організацій Коаліції “Україна. Пʼята ранку” — Медійної ініціативи за права людини та Центру прав людини “ZMINA”, які опікуються питанням цивільних заручників та затримань активних громадян.

Фото: Посольство Німеччини в Україні

Анналена Бербок зазначила, що проблема затримання цивільних громадян є досить важливою для європейської спільноти, вона особисто знає про такі випадки і хотіла би почути більше інформації. За словами пані Бербок, їй важливо мати більше аргументів напередодні Генасамблеї ООН, що відбудеться вже цього місяця. Вона б хотіла бути голосом цивільних заручників на міжнародній арені.

“Мене, мого чоловіка та сина затримали у Херсоні, тримали у ізоляторі тимчасового тримання, катували електричним струмом. Коли росіяни хотіли, аби я визнала провину, що я — шпигунка, мене відводили до дверей, за якими били мого сина. Він кричав. Я цього витримати не могла”, — сказала під час зустрічі Ольга Черняк, яку утримували росіяни майже рік. Спочатку у Херсоні, потім на на межі з окупованим Кримом.

Ольга Черняк. Фото: Посольство Німеччини в Україні

“Моя проукраїнська позиція стала причиною затримання”, — додала Оксана Заярина з Бердянська. Жінку також затримували росіяни, катували. Загалом у заручниках росіян Заярина пробула 83 дні. Нині вона мешкає у Києві.

Ілля Гончар розповів про зникнення свого брата, а Юлія Хропун — затримання свого батька. Обох вже понад рік Росія утримує на своїй території, ховаючи від зовнішнього світу. Ілля та Юлія стали співзасновниками громадської організації “Цивільні в полоні”, яка об’єднує близько трьохсот родин цивільних.

Ольга Черняк та Юлія Хропун. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Проблема затримання цивільного населення РФ не нова — ця практика триває з 2014 року. Тоді в окупованому Криму зниклі перші цивільні, які не погоджувалися з окупацією. Потім затримання розпочалися на Донбасі. “Це вже третя хвиля російської агресії. І якщо під час першої хвилі у Криму йшлося про десятки затримань, під час другої на Донбасі — про сотні, то нині про тисячі. Скільки Росія викрала громадян України в окупації, перемістила на територію РФ, кинула у підвали та тюрми в окупації або закатувала — достеменно не відомо”, — сказала Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини “ZMINA”.

Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ, зазначила, що її організації зараз доводиться документувати те, про що колись читали у мемуарах дисидентів на уроках історії — допити, катування, вивезення до Сибіру, вбивства. “І я не думала, що подібні випадки ми будемо документувати у наш час. А оскільки ми добре вчили історію, то ми знаємо, що буде відбуватися після хвиль затримань, людей будуть перевозити углиб Росії, створюючи для них табори, де вони зникатимуть. Про це йдеться й у нещодавньому розслідуванні агенції Associated Press. Журналісти знайшли документи, які свідчать, що для громадян України росіяни будуть будувати десятки нових таборів”, — сказала вона.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ, та Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Решетилова наголосила, що наразі не працюють усі механізми, винайдені після Другої світової війни, для контролю за поводженням з цивільними. Тож потрібно розробити нові. Але перед тим спрямувати зусилля на встановлення місць утримання всіх затриманих цивільних та моніторинг умов.

На завершення зустрічі Бербок сказала, що Німеччина разом з кількома іншими державами, зокрема Канадою, намагається досягти того, аби викрадення цивільних Росією в Україні було визнано злочином проти людяності.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

СБУ, воєнні злочини та державна зрада: 33 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

8 Квітня 2024

Спільне звернення Коаліції “Україна. 5 ранку” щодо масових обстрілів об’єктів критичної інфраструктури України 22 березня 2024 року

Вночі 22 березня 2024 року Росія завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної цивільної (в першу чергу — енергетичної) інфраструктури України, яка призвела до руйнування цивільних об’єктів.

22 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Репер, подвійний агент і херсонські колонії: 45 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

В Україні продовжують розгляд справ, повʼязаних із війною. Найбільше — про порушення законів і звичаїв війни, колабораціонізм, глорифікацію армії РФ і державну зраду. МІПЛ розповідає про найрезонансніші судові засідання цього тижня.

27 Травня 2024

Війна і правосуддя
Російського військового заочно засудили до 11 років ув’язнення за постріл у жінку під час окупації Чернігівщини

Олексій Улецький — російський механік-водій танка Т-72, єфрейтор 74-ої окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, яка окупувала село Сибереж на Чернігівщині у лютому 2022 року. За версією слідства, Улецький вистрілив у жінку з автомата. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни.

24 Травня 2024

Військовополонені
Четверта танкова бригада ЗСУ: як рідні шукають зниклих безвісти і полонених військових

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бійці четвертої танкової бригади тримали оборону на найскладніших напрямках: поблизу Соледару, Бахмуту, Авдіївки, брали участь у звільнені Харківщини та Херсонщини. Чимало військових у тих боях загинули, частина зникла безвісти або потрапила в полон.

21 Травня 2024

Більше публікацій