Send Lette
Без категорії

Зібрати свідчення для Генасамблеї ООН: очільниця МЗС Німеччини зустрілася з колишніми заручниками Росії

11 вересня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у Києві зустрілась з колишніми цивільними заручниками РФ, а також рідними тих, кого Росія викрала на окупованих територіях та утримує досі. Зустріч відбулася з ініціативи Посольства Німеччини в Україні та організацій Коаліції “Україна. Пʼята ранку” — Медійної ініціативи за права людини та Центру прав людини “ZMINA”, які опікуються питанням цивільних заручників та затримань активних громадян.

Фото: Посольство Німеччини в Україні

Анналена Бербок зазначила, що проблема затримання цивільних громадян є досить важливою для європейської спільноти, вона особисто знає про такі випадки і хотіла би почути більше інформації. За словами пані Бербок, їй важливо мати більше аргументів напередодні Генасамблеї ООН, що відбудеться вже цього місяця. Вона б хотіла бути голосом цивільних заручників на міжнародній арені.

“Мене, мого чоловіка та сина затримали у Херсоні, тримали у ізоляторі тимчасового тримання, катували електричним струмом. Коли росіяни хотіли, аби я визнала провину, що я — шпигунка, мене відводили до дверей, за якими били мого сина. Він кричав. Я цього витримати не могла”, — сказала під час зустрічі Ольга Черняк, яку утримували росіяни майже рік. Спочатку у Херсоні, потім на на межі з окупованим Кримом.

Ольга Черняк. Фото: Посольство Німеччини в Україні

“Моя проукраїнська позиція стала причиною затримання”, — додала Оксана Заярина з Бердянська. Жінку також затримували росіяни, катували. Загалом у заручниках росіян Заярина пробула 83 дні. Нині вона мешкає у Києві.

Ілля Гончар розповів про зникнення свого брата, а Юлія Хропун — затримання свого батька. Обох вже понад рік Росія утримує на своїй території, ховаючи від зовнішнього світу. Ілля та Юлія стали співзасновниками громадської організації “Цивільні в полоні”, яка об’єднує близько трьохсот родин цивільних.

Ольга Черняк та Юлія Хропун. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Проблема затримання цивільного населення РФ не нова — ця практика триває з 2014 року. Тоді в окупованому Криму зниклі перші цивільні, які не погоджувалися з окупацією. Потім затримання розпочалися на Донбасі. “Це вже третя хвиля російської агресії. І якщо під час першої хвилі у Криму йшлося про десятки затримань, під час другої на Донбасі — про сотні, то нині про тисячі. Скільки Росія викрала громадян України в окупації, перемістила на територію РФ, кинула у підвали та тюрми в окупації або закатувала — достеменно не відомо”, — сказала Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини “ZMINA”.

Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ, зазначила, що її організації зараз доводиться документувати те, про що колись читали у мемуарах дисидентів на уроках історії — допити, катування, вивезення до Сибіру, вбивства. “І я не думала, що подібні випадки ми будемо документувати у наш час. А оскільки ми добре вчили історію, то ми знаємо, що буде відбуватися після хвиль затримань, людей будуть перевозити углиб Росії, створюючи для них табори, де вони зникатимуть. Про це йдеться й у нещодавньому розслідуванні агенції Associated Press. Журналісти знайшли документи, які свідчать, що для громадян України росіяни будуть будувати десятки нових таборів”, — сказала вона.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ, та Ольга Решетилова, співзасновниця МІПЛ. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Решетилова наголосила, що наразі не працюють усі механізми, винайдені після Другої світової війни, для контролю за поводженням з цивільними. Тож потрібно розробити нові. Але перед тим спрямувати зусилля на встановлення місць утримання всіх затриманих цивільних та моніторинг умов.

На завершення зустрічі Бербок сказала, що Німеччина разом з кількома іншими державами, зокрема Канадою, намагається досягти того, аби викрадення цивільних Росією в Україні було визнано злочином проти людяності.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Паша “Мерседес”, воєнні злочини та коригувальники: 28 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

9 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій