Фейкові судилища: як українських полонених обвинувачують у злочинах проти РФ

В окупованому Маріуполі росіяни продовжують підготовку до так званого суду над українськими військовими. Про це стало відомо на початку місяця від міського голови Маріуполя Вадима Бойченка. На фото, які опублікували в телеграм-каналі міськради, видно, що росіяни монтують клітки на сцені Маріупольської філармонії. У них під час «судового процесу» триматимуть українських полонених. Бойовики анонсували судилище на кінець серпня.

Фото: телеграм канал Маріупольської міської ради

Каміла, сестра одного з військовополонених офіцера морської піхоти України, побоюється, що серед тих, хто опиниться в цій клітці, буде і її брат. Він потрапив у полон, коли в Маріуполі захищав меткомбінат ім. Ілліча. Останнє повідомлення від брата Каміла отримала 12 березня. Він написав, що завод оточили і вони не можуть нічого зробити. Три дні потому російські телеканали показали відео, де серед полонених жінка побачила й свого брата.

«У нього були поранення, – коментує стан брата Каміла. – Було складно впізнати його».

Після того як морські піхотинці з Маріуполя потрапили в полон, їхні родичі створили «Штаб підтримки морської піхоти України», до якого долучилася й Каміла. Від імені організації вона зверталася до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Там обіцяли, що домовляться принаймні про один дзвінок із полоненими. Проте цього не сталося.

«Росіяни не дали брату можливості зв’язатися з родичами. Полонених також не може відвідати Червоний Хрест. Це найбільша проблема, оскільки у нас немає жодної інформації про брата. Наразі його вважають зниклим безвісти, бо у нас немає жодного офіційного доказу, що він у полоні. Він офіційно ніде значиться живим. Через це Росія може зробити з полоненими, що завгодно», – пояснює жінка.

Серед найжахливішого Каміла говорить про вбивство полонених, згадуючи 29 липня, коли росіяни підірвали один з бараків у Оленівській колонії. Там загинули понад 50 осіб, ще близько 70 отримали поранення.

Наслідки вибуху в Оленівській колонії. Скрін з відео російських каналів

«Ми як “Штаб підтримки морської піхоти України” вважаємо, що 29 липня відбулася публічна страта», – додає Каміла.

Читайте також Квазітрибунал: які норми МГП порушує Росія, влаштовуючи показовий “суд” над захисниками Маріуполя

У своїй законодавчій базі Росія не має смертної кари як міри покарання. Проте її запровадили на окупованій території Донецької і Луганської областей. Ольга Решетилова, координаторка МІПЛ, вважає, що так росіяни хочуть уникнути відповідальності за скоєння злочинів.

«МІПЛ досліджувала ситуацію з квазіправовими системами на окупованих територіях Донбасу, а також Криму протягом кількох років до повномасштабного вторгнення Росії. Ми намагалися довести, що квазіправові системи формуються під контролем РФ. До прикладу, голова так званого “Верховного суду “ДНР” – це суддя Російської Федерації у відставці. Його відправили на Донеччину, щоб створити там систему “судів”. І тепер за допомогою цієї системи “судитимуть” українських та іноземних військовополонених, а також виноситимуть смертні вироки».

Окрім того, припускає Ольга Решетилова, Росія відкриває провадження на військовополонених та цивільних заручників, обвинувачуючи їх у злочинах проти РФ, щоб мати можливість не допускати до них представників міжнародної спільноти під час так званого досудового розслідування.

Важливо те – що судити військовополонених згідно з міжнародним гуманітарним правом можуть лише за скоєні воєнні злочини, а не за участь у збройному конфлікті. Поки триває війна, їх мають тримати у спеціальних таборах до закінчення конфлікту або до обміну полоненими.

«Міжнародне гуманітарне право забороняє побиття, катування чи нелюдське поводження з людьми, які потрапили в полон. Це стосується військовополонених і цивільних заручників, – сказала під час етеру в Twitter Spaces Аліна Павлюк, юристка Української правової консультативної групи. – Також заборонені публічні страти. Тож такі дії противника відкривають для адвокатів можливість звернутися до українських правоохоронних органів та міжнародних судів, щоб розпочати розслідування». 

Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.