Send Lette
Квазіправова система

Фейкові судилища: як українських полонених обвинувачують у злочинах проти РФ

В окупованому Маріуполі росіяни продовжують підготовку до так званого суду над українськими військовими. Про це стало відомо на початку місяця від міського голови Маріуполя Вадима Бойченка. На фото, які опублікували в телеграм-каналі міськради, видно, що росіяни монтують клітки на сцені Маріупольської філармонії. У них під час «судового процесу» триматимуть українських полонених. Бойовики анонсували судилище на кінець серпня.

Фото: телеграм канал Маріупольської міської ради

Каміла, сестра одного з військовополонених офіцера морської піхоти України, побоюється, що серед тих, хто опиниться в цій клітці, буде і її брат. Він потрапив у полон, коли в Маріуполі захищав меткомбінат ім. Ілліча. Останнє повідомлення від брата Каміла отримала 12 березня. Він написав, що завод оточили і вони не можуть нічого зробити. Три дні потому російські телеканали показали відео, де серед полонених жінка побачила й свого брата.

«У нього були поранення, коментує стан брата Каміла. Було складно впізнати його».

Після того як морські піхотинці з Маріуполя потрапили в полон, їхні родичі створили «Штаб підтримки морської піхоти України», до якого долучилася й Каміла. Від імені організації вона зверталася до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Там обіцяли, що домовляться принаймні про один дзвінок із полоненими. Проте цього не сталося.

«Росіяни не дали брату можливості зв’язатися з родичами. Полонених також не може відвідати Червоний Хрест. Це найбільша проблема, оскільки у нас немає жодної інформації про брата. Наразі його вважають зниклим безвісти, бо у нас немає жодного офіційного доказу, що він у полоні. Він офіційно ніде значиться живим. Через це Росія може зробити з полоненими, що завгодно», пояснює жінка.

Серед найжахливішого Каміла говорить про вбивство полонених, згадуючи 29 липня, коли росіяни підірвали один з бараків у Оленівській колонії. Там загинули понад 50 осіб, ще близько 70 отримали поранення.

Наслідки вибуху в Оленівській колонії. Скрін з відео російських каналів

«Ми як “Штаб підтримки морської піхоти України” вважаємо, що 29 липня відбулася публічна страта», додає Каміла.

Читайте також Квазітрибунал: які норми МГП порушує Росія, влаштовуючи показовий “суд” над захисниками Маріуполя


У своїй законодавчій базі Росія не має смертної кари як міри покарання. Проте її запровадили на окупованій території Донецької і Луганської областей. Ольга Решетилова, координаторка МІПЛ, вважає, що так росіяни хочуть уникнути відповідальності за скоєння злочинів.

«МІПЛ досліджувала ситуацію з квазіправовими системами на окупованих територіях Донбасу, а також Криму протягом кількох років до повномасштабного вторгнення Росії. Ми намагалися довести, що квазіправові системи формуються під контролем РФ. До прикладу, голова так званого “Верховного суду “ДНР” це суддя Російської Федерації у відставці. Його відправили на Донеччину, щоб створити там систему “судів”. І тепер за допомогою цієї системи “судитимуть” українських та іноземних військовополонених, а також виноситимуть смертні вироки».

Окрім того, припускає Ольга Решетилова, Росія відкриває провадження на військовополонених та цивільних заручників, обвинувачуючи їх у злочинах проти РФ, щоб мати можливість не допускати до них представників міжнародної спільноти під час так званого досудового розслідування.

Важливо те що судити військовополонених згідно з міжнародним гуманітарним правом можуть лише за скоєні воєнні злочини, а не за участь у збройному конфлікті. Поки триває війна, їх мають тримати у спеціальних таборах до закінчення конфлікту або до обміну полоненими.

«Міжнародне гуманітарне право забороняє побиття, катування чи нелюдське поводження з людьми, які потрапили в полон. Це стосується військовополонених і цивільних заручників, сказала під час етеру в Twitter Spaces Аліна Павлюк, юристка Української правової консультативної групи. Також заборонені публічні страти. Тож такі дії противника відкривають для адвокатів можливість звернутися до українських правоохоронних органів та міжнародних судів, щоб розпочати розслідування». 


Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Квазіправова система
“Накинули мішок на голову й повезли”. Як росіяни викрали та за що “судять” експоліцейського Олексія Кириченка із Запорізької області

Михайлівка — селище неподалік Запоріжжя. Росіяни окупували його в перші ж дні повномасштабного вторгнення в Україну. Як і в інших захоплених населених пунктах, вони почали незаконно обшукувати оселі і викрадати цивільних: декого згодом повертали додому, а дехто й досі перебуває в заручниках у росіян.

21 Березня 2024

Квазіправова система
Тероризм і спроба підпалити людину: що росіяни інкримінують Костянтину Зіновкіну з Мелітополя та де його утримують

Мелітополь росіяни окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Відразу ж захопили адмінбудівлі, почали викрадати місцевих жителів. Не оминули вони й Костянтина Зіновкіна, який залишився в Мелітополі, аби доглядати маму і бабусю.

12 Лютого 2024

Квазіправова система
Без медичної допомоги: як Росія вбиває українських бранців

Двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг — померли в російській неволі у лютому цього року. Це сталося через те, що російська влада не надала їм необхідної медичної допомоги. Наразі громадським організаціям відомо про щонайменше 180 кримських політв’язнів, серед яких кілька десятків мають хронічні захворювання чи інвалідність. Про це заявляє Центр прав людини ZMINA, який опублікував список політв’язнів, що потребують негайної медичної допомоги. У списку — 21 ім’я.

15 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій