Send Lette
У медіа

Військовим потрібен омбудсмен, а цивільних заручників необхідно визволяти з Росії

“Медійна ініціатива за права людини шукає заручників і намагається домогтися їх звільнення, пише Браян Дулі, ірландський правозахисник і старший радник Human Rights First. Ніхто точно не знає, скільки українських цивільних осіб утримують російські війська на окупованих територіях Україні чи в Росії, але, ймовірно, це тисячі людей. Росіяни кажуть, що затримують людей за “втручання в російську військову операцію”, однак деяким також висунуті звинувачення у злочинах, зокрема в міжнародному тероризмі чи шпигунстві”.

Коментуючи для HRF ситуацію з цивільними заручниками, координаторка МІПЛ Ольга Решетилова заявляє: “Щодо військових, яких росіяни беруть у полон, діють Женевські конвенції. Також певну роль у їхньому добробуті відіграє Міжнародний комітет Червоного Хреста. Але цивільні, яких захопили росіяни, абсолютно беззахисні, у них немає навіть тих мінімальних можливостей, що є у військовополонених. Переконана, що посольство США в Москві має тиснути на російську владу, аби вона надала більше інформації про те, де і в яких умовах Росія утримує українських вʼязнів”.

У своїй статті Браян Дулі розповідає про те, як МІПЛ детально описує процес так званої “фільтрації” на окупованих Росією територіях. Вона починається з загальної перевірки ідентифікаційних документів населення на блокпостах і закінчується переміщенням багатьох громадян у фільтраційні табори чи вʼязниці. Коментуючи цю ситуацію, Ольга Решетилова вимагає запровадити новий міжнародний механізм для забезпечення прав цивільних заручників в умовах збройного конфлікту.

Водночас правозахисниця наполягає на створенні в Україні посади військового омбудсмена, який повинен відстоювати інтереси військових.

“У деяких підрозділах ЗСУ досі переважає авторитарне мислення старого зразка, коли командири мають цілковитий контроль над підлеглими, — пояснює Решетилова. — Аби в нашій країні були найефективніші збройні сили, ми повинні модернізуватися і мати нагляд із боку відданого своїй справі військового омбудсмена”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
У медіа
Гібридна війна на Донбасі: експерти обговорили, як Росія готувалася до повномасштабного вторгнення

Для мільйонів українців з Донецької та Луганської областей війна розпочалася десять років тому. Що пережили цивільні та військовополонені у місцях несвободи на окупованих територіях, як проводиться розслідування цих випадків, які можливості та механізми має Україна для доведення вчинення Росією злочину агресії та інших воєнних злочинів ще до початку повномасштабного вторгнення?

21 Лютого 2024

У медіа
Ольга Решетилова: “Мене засмучує нерозуміння журналістською спільнотою суті правосуддя”

Кількість справ щодо воєнних злочинів в Україні є безпрецедентним викликом для національних та міжнародних ЗМІ. Ольга Решетилова, голова МІПЛ, в інтерв'ю Інституту висвітлення війни та миру розповідає про те, що заважає журналістам якісно висвітлювати такі судові процеси і чому належне інформування про суди щодо воєнних злочинів забезпечує право суспільства на правду.

2 Листопада 2023

У медіа
Тетяна Катриченко: Червоний Хрест та інші міжнародні організації пасивні. В Росії вони могли би ходити на суди над полоненими українцями, але не роблять цього

У російському Ростові-на-Дону триває так званий суд над українськими військовополоненими, здебільшого азовцями. Їм інкримінують насильницьке захоплення влади.

2 Жовтня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд виправдав Оголь, обвинувачену у державній зраді: ймовірно, це перший подібний вирок 

Через недоведення провини Ленінський районний суд Миколаєва виправдав Світлану Оголь, обвинувачену у держзраді. Про це повідомляє кореспондентка МІПЛ, яка була на засіданні. За даними моніторингу МІПЛ, це перший виправдувальний вирок за статтею про державну зраду з початку повномасштабної війни.

8 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше очно судять російського армійця за страту військовополоненого — репортаж із зали суду

У Запоріжжі розпочали судовий процес щодо Дмитра Курашова, російського військового. Його обвинуваченого у розстрілі Віталія Годнюка, українського військовополоненого. На початку цього року Курашова взяли у полон. Тож це перший випадок, коли обвинувачений у страті перебуває на лаві підсудних. Раніше суди розглядали такі справи лише заочно.  

7 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Один злочин — три держави. Чи поширюється юрисдикція МКС на злочини проти українців, які вчиняють у Росії чи Білорусі

Наприкінці жовтня 2024 року президент Зеленський підписав другий закон для імплементації Римського статуту. Завдяки цьому в Кримінальному кодексі України нарешті з'явилася стаття “злочини проти людяності”. Проте норми про кримінальну відповідальність не мають зворотної дії, тож розслідувати вчинені за попередні десять років війни злочини проти людяності українські правоохоронці не зможуть.

7 Листопада 2024

Більше публікацій