МІПЛ у США закликала створити спеціальний перемовний майданчик для звільнення цивільних заручників, яких утримує Росія

У лютому-березні Медійна ініціатива за права людини здійснила адвокаційну поїдку до Сполучених Штатів. Координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко разом із колишньою цивільною заручницею Людмилою Гусейновою та колишньою військово полоненою Анною Олсен відвідали Нью-Гейвен, Нью-Йорк та Вашингтон, де зустрілися з представниками американських наукових, дипломатичних і політичних кіл.

Програма розпочалася з панельної дискусії у Єльському університеті “Жінки в російському полоні: агресія проти України та порушення міжнародного права” за участі Девіда Саймона, старшого лектора та директора програми вивчення геноциду відділу політичних наук Єльського університету.

“З 2014 року ми говорили про тисячі затриманих за політичними мотивами українців, зокрема, десятки жінок. Вони писали у соціальних мережах слова на підтримку України, не погоджувались на співпрацю з Росією та її проксіформуваннями, допомагали пораненим військовим, які потрапили у полон. Після 24 лютого 2022 року кількість затриманих жінок зросла. По-перше, ми можемо говорити про жінок військових. В українській армії їх нині служить 41 тисяча. За приблизними підрахунками, у полон потрапило близько 500. По-друге, ми говоримо про цивільних. Кількість затриманих назвати важко — на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей затримання може відбуватися у цей момент. Точних даних про затриманих цивільних у зв’язку з агресією Росії немає навіть в уряду України. Бо одні декого не мають змоги повідомити про затримання, а інші бояться переслідування. Але ми можемо говорити про кілька сотень. За нашими підрахунками, за 12 місяців після повномасштабного вторгнення звільнено 161 жінку. Дві з них із нами тут — Анна Олсен та Людмила Гусейнова”, — зазначила Тетяна Катриченко.

Виступ МІПЛ в Єльському університеті

Людмила і Анна поділилися власним досвідом полону. Анна розповідала про тортури, погрози і сексуальне насильство, яким піддають полонених. “Коли мене забирали на так звані допити, на моє питання, за що мене затримали, була лише одна відповідь: “За те, що ви — українці, за те, що ви не хочете назад у Радянський Союз, і просто за те, що ми так хочемо”. Людмилу Гусейнову утримували в “Ізоляції” — колишньому культурному центрі Донецька, який окупанти переобладнали на в’язницю. Вона розповіла про жорстоке поводження і погрози наглядачів вчинити сексуальне насильство.

22 лютого Тетяна Катриченко та Людмила Гусейнова взяли участь у заході високого рівня у Штаб-квартирі ООН на тему грубих порушень Росією прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності під час війни проти України. Під час свого виступу Тетяна Катриченко заявила про систематичні порушення прав людини, які Росія цілеспрямовано чинить на українській території, викрадаючи мирних жителів, утримуючи їх у своїх в’язницях і катуючи. “Загалом ми нарахували 921 цивільного, кого зараз утримують на окупованих територіях України і на території Російської Федерації. Але ця цифра може бути щонайменше у 5-7 разів більшою. Їх ховають від зовнішнього світу, не надають інформації про їхній стан ані родинам, ані державі”, — повідомила вона.

Катриченко також підкреслила, що під час війни обмін можливий лише військовополоненими. Тому Україна потребує створення спеціального механізму, який би допоміг їй повернути цивільних громадян з російського полону. Таким механізмом може стати платформа із залученням перемовників високого рівня.

Lyudmila Huseynova, who has survived Russian captivity, asked to help liberate Ukrainian women whom Russia is detaining in its territory and the occupied territories of Ukraine. pic.twitter.com/y8vV819nuq

— Media Initiative for Human Rights (@mihr_ua) February 23, 2023

Тему звільнення цивільних заручників та створення для цього спеціального механізму учасниці поїздки обговорювали і під час адвокаційних зустрічей із дипломатами Постійних представництв Канади та Угорщини при ООН, провідними науковцями, які спеціалізується на порушеннях прав людини та геноциді, а також членами Асоціації адвокатів міста Нью-Йорка.

24 лютого, в роковини повномасштабного російського вторгнення, Катриченко, Гусейнова та Олсен взяли участь у заході в Українському Інституті Америки. Спеціальними гостями були Джеймс Клеверлі, міністр закордонних справ Великої Британії, його естонський колега Урмас Рейнсалу, Кеті Гокул, віцегубернаторка штату Нью-Йорк, та конгресвумен Марсі Каптур. Анна Олсен і Людмила Гусейнова говорили про власний досвід перебування в полоні, наголосивши на необхідності підтримувати Україну в її зусиллях для звільнення цивільних заручників Кремля і військовополонених.

Тема звільнення цивільних та військових жінок лунала і під час зустрічі з Союзом Українок Америки, іншими жіночими, а також громадськими організаціями Нью-Йорка, а також українською громадою.

Важливі зустрічі координаторка МІПЛ та потерпілі мали у Вашингтоні. Насамперед з конгресменами-демократами США Марсі Каптур та Майклом Квіглі, які входять до двопалатної групи підтримки України в Конгресі США, помічницею конгресмена США Вільяма Кітінга. Останній ініціював проєкт резолюції із закликом створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії. Відбулися розмови з представниками Міністерства юстиції, які розслідують пов’язані з агресією РФ злочини, Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінською комісією США) та Державного департаменту США, зокрема, Томом Селінджером, директором Бюро демократії і прав людини Офісу з європейських справ.

МІПЛ презентувала конгресвумен Марсі Каптур аналітику про жінок в російському полоні

На всіх зустрічах говорили про необхідність звільнення цивільних громадян України, яких захопила Росія і утримує на підконтрольних їй территоріях чи в російських вʼязницях, про створення для цього спеціально переговорного майданчику. Акцентували увагу й на тому, що представники МКЧХ не мають доступу до військовополонених, їхня активність недостатня, часом МКЧХ йде на компроміси з РФ.

“Ми ще можемо зрозуміти, чому представники МКЧХ не приходять у місця утримання військовополонених на окупованих територіях, але взагалі не знаходимо пояснень, чому вони не намагаються прийти в колонії в РФ?! Там же нема небезпеки для їх життя. Вони просто не хочуть. Під час мого полону мене перевозили по території Росії кілька разів, і в жодній установі я не бачила представників МКЧХ. Через те, що вони туди не ходять, військові зазнають тортур і знущань. Ми повинні добитися, аби контроль за місцями утримання, умовами, наданням медичної допомоги було встановлено”, — сказала на одній із зустрічей Анна Олсен.

Людмила Гусейнова, Тетяна Катриченко та Анна Олсен на зустрічі з Комісією з питань безпеки та співробітництва в Європі

Про ці ж виклики говорили під час дискусій з представниками Школи миру та вирішення конфліктів Картера при Університеті Джорджа Мейсона у Вашингтоні, експертами Інституті миру США (United States Institute of Peace), аналітиками центру Atlantic Council, представниками фонду USAID та Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy).

Посольство України в США спеціально під час приїзду жінок-свідків організувало захід в Українському домі у Вашингтоні — публічну дискусію щодо затримання цивільних та порушення прав військовополонених представниками РФ. Захід відбувся за участі представників дипломатичного корпусу, наукових кіл, української громади та ЗМІ. Її модерувала Ірина Смоліна, старша програмна спеціалістка Національного фонду на підтримку демократії. Дискусію відкрила особисто Пані Посол Оксана Маркарова, зазначивши, що тема утримання та затримання жінок у зв’язку зі збройною агресією РФ дуже важлива. 

Зустріч у Держдепартаменті США

Також у Вашингтоні відбулася презентація аналітичного звіту “Лікарні під прицілом: як Росія впродовж року знищувала систему охорони здоров’я України” в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), до роботи над яким долучилися документатори та аналітики МІПЛ за ініціативи Physicians for Human Rights. У звіті задокументовано понад 700 атак Російської Федерації на медичну інфраструктуру та медиків за майже рік повномасштабної війни. Зібрані докази дають підстави говорити про атаки як про воєнні злочини і потенційно — про злочини проти людяності.

МІПЛ дякує Посольству України в Сполучених Штатах і Пані Послу Оксані Маркаровій за підтримку. Адвокаційний візит МІПЛ у США за участі безпосередніх свідків російських злочинів в Україні є важливою складовою в посиленні підтримки України міжнародною спільнотою задля пошуків механізмів звільнення цивільних заручників, забезпечення прав військовополонених і притягнення до відповідальності Росії.